Перший заступник міністра з питань ЖКГ Олександр Мазурчак: нові тарифи - лише після громадських слухань
Населення України заборгувало за комунальні послуги понад 2,5 млрд грн. Водночас підвищення тарифів, запроваджене Київською міськдержадміністрацією з 1 червня 2009 року, спровокувало чергове зниження кількості свідомих (чи платоспроможних) громадян, які досі акуратно вносили плату за спожиті комунальні послуги. Приміром, за травень кияни сплатили 136 млн грн, а за червень, уже за новими тарифами, - лише 100 млн.
Як далі розвиватиметься ситуація у ЖКГ, чи буде рівень тарифів адекватним якості комунальних послуг - про це кореспондент розмовляв із першим заступником міністра з питань ЖКГ України - начальником Державної житлово-комунальної інспекції Олександром Мазурчаком.
- Олександре Володимировичу, днями у Києві ви особисто провели з мешканцями трьох житлових будинків та працівниками ЖЕКу і представниками органів місцевої влади громадські слухання з питань нових тарифів на комунальні послуги. Чим була викликана необхідність вашої участі у такому заході, до чого домовилися мешканці та працівники житлокомунгоспу?
- Цьогорічна постанова Кабінету Міністрів України N 529 зобов'язує органи виконавчої влади проводити громадські слухання по кожному житловому будинку, де встановлюються нові тарифи. Як це здійснювати на практиці, як врахувати позицію мешканців - не всім поки що зрозуміло, і саме тому було вирішено провести своєрідний майстер-клас, передовсім для працівників ЖЕКів та місцевих адміністрацій. На основі цього досвіду ми будемо розробляти примірний порядок проведення громадських слухань, врахування зауважень та побажань, висловлених на них.
Звичайно, важливо було почути думку самих споживачів послуг, побачити проблеми, так би мовити, з їхньої точки зору.
Перше, що звертає на себе увагу, - недосконалість нормативної бази щодо визначення та закріплення меж прибудинкових територій, а це дуже важливо при формуванні тарифів.
По-друге, помітно, що цілий ряд статей, які закладаються у тарифи, можуть бути зменшені або взагалі скасовані, якщо мешканці беруть на себе виконання деяких послуг.
Наприклад, зайшла мова про слюсарів даного ЖЕКу. Виявилося, що тут їх 36 штатних одиниць - це забагато для такого обсягу робіт. Відповідно треба переглянути штатний розпис і щодо інших працівників.
Зрештою в ході слухань ми дійшли висновку, що в разі оптимізації деяких статей видатків вартість послуг може бути не 2,6 грн, а 1,8 грн на один метр квадратний.
- Чи можна вважати, що без проведення таких слухань введення нових тарифів не є дійсним?
- Так, відповідно до згаданої постанови уряду, в разі, якщо тарифи запроваджуються без проведення громадських слухань, дія таких тарифів має бути зупинена органами прокуратури.
- Як же зараз бути киянам, за якими тарифами платити їм зараз?
- Нагадаю, що нові тарифи на комунальні послуги для населення були введені розпорядженнями Київської міськдержадміністрації з 1 червня 2009 року. Згодом, 6 липня, за ухвалою Шевченківського районного суду дія цих розпоряджень була зупинена, і 17 липня 2009 уряд своєю постановою відповідно до закону про місцеве самоврядування також зупинив дію цих розпоряджень.
Відомо, що днями Апеляційний адміністративний суд Києва скасував згадане рішення районного суду, проте залишається чинною відповідна постанова КМУ.
Теоретично є кілька варіантів виходу з ситуації.
Перший: Президент України може скасувати розпорядження КМДА.
Другий: прокуратура може подати протест на розпорядження КМДА і відповідно КМДА може або скасувати їх добровільно, або оскаржити протест у суді.
Третій: КМДА може оскаржити рішення уряду у суді.
Четвертий: уряд може скасувати свою постанову.
Але за будь-яких умов питання має бути вирішене до 2 серпня, оскільки потім починається нарахування оплати за липень, і комунальні служби повинні знати, за якими тарифами проводити ці розрахунки.
Щодо оплати. Ми вважаємо, що в будь-якому разі громадяни мають сплатити за спожиті комунальні послуги - хоч за старими тарифами, хоч за новими. Підкреслю, що всі необхідні перерахунки для мешканців будуть обов'язково зроблені, коли ситуація остаточно унормується.
Зрештою, на самих громадських слуханнях висловлювалися думки про те, що якби тарифи підвищувалися не так стрімко, не відразу вдвічі, а, приміром, по 10-20 відсотків протягом кількох місяців, то не було б жодних непорозумінь.
Це ще раз доводить необхідність публічного обговорення дій влади, яка має довести по кожному конкретному житловому будинку економічну обгрунтованість тарифів.
Відповідно, ми вирішили проводити постійні навчання для працівників ЖЕКів, які будуть проводити такі слухання.
- А чи не вийде так, що працівники житлокомунгоспу будуть краще обізнані з механізмом формування тарифів, ніж звичайні громадяни, і на громадських слуханнях мешканці будинків не зможуть висунути жодних контраргументів на свою користь?
- Можливо, зараз і є так, але ми хочемо урівноважити ситуацію. Для цього при Державній житлово-комунальній інспекції розпочинається формування корпусу позаштатних інспекторів із бажаючих брати активну участь у поліпшенні діяльності галузі. Спираючись на їхню допомогу, в інспекції будуть мати достатню інформацію про те, як проходять громадські слухання на місцях, чи завжди і як повно враховується думка мешканців окремо взятого будинку.
- Куди звертатися таким активним громадянам, щоб бути зарахованими до громадських інспекторів?
- У Києві - це вулиця Димитрова, 24, де знаходиться Мінжитлокомунгосп, до Державної житлово-комунальної інспекції.
- Відомо, що при ознайомлені з новими тарифами виникає багато запитань щодо оплати за прибирання сходів, прибудинкової території. Наскільки реальні цифри там закладаються?
- Так, коли наші фахівці проаналізували ці статті тарифів, виявилося, що прибирання території коштує понад 50 відсотків від усього тарифу. Вважаємо, що такого бути не повинно, і за нашими розрахунками це може бути 10-15 відсотків, не більше. Отже, треба проконтролювати, яка ж саме територія закріплена за конкретним будинком. Під час громадських слухань ми побачили, наприклад, що до такої прибудинкової території включають частину тротуарів, які насправді мають прибирати інші організації, а не ЖЕК. Або за одним будинком закріпили дитячий майданчик, яким користуються мешканці трьох будинків, що теж несправедливо. Такі питання і мають вирішуватися на громадських слуханнях.
Загалом люди мають право відмовитися від частини послуг. Наприклад, ми почули, що мешканці одного під'їзду мають намір відмовитися від послуг щодо прибирання сходових кліток і самі нести відповідальність за їхній санітарний стан. У такому разі ЖЕК має врахувати цю позицію і зробити відповідний запис у договорі. Це можна зробити в масштабах як окремого під'їзду, так і окремого будинку.
- Як бути з капітальним ремонтом у наших будинках, під'їздах? Нові тарифи цього не передбачають, а цільових коштів на це нема і, очевидно, не буде найближчим часом.
- Так, у тарифах на комунальні послуги закладені лише витрати на поточний ремонт, на підготовку до осінньо-зимового періоду. Але проблема від цього не зникає. Як варіант може бути використання коштів за оренду нежилих приміщень у житлових будинках. Таких приміщень у Києві досить багато, і плата за них повинна цільовим призначенням йти саме на ремонт будинків, адже нині ці кошти йдуть куди завгодно, наприклад, на зарплату, дотації працівникам ЖЕКів. Ми прагнемо добитися цільового використання цих коштів саме на ремонт будинків.
ЖЕКи мають проводити детальну інвентаризацію житлового фонду, вимагати з орендарів, власників квартир, які використовуються як офіси у житлових будинках, оплачувати комунальні послуги, в тому числі і за прибирання прилеглої території, за іншими, підвищеними тарифами.
- Як ви оцінюєте стан впровадження технологій енергозбереження у житлових будинках, адже за тепло платимо найбільше?
- На прикладі одного ЖЕКу можна помітити, як формуються наші зайві переплати. Так, із 140 будинків тут лише у двох встановлені лічильники тепла, це зовсім нічого. В Івано-Франківську, наприклад, 90 відсотків будинків уже обладнані такими лічильниками, а в столиці Києві - аж 22. Якщо у цих будинках встановити лічильники, то вже цієї зими громадяни платитимуть за тепло на 30 відсотків менше. Якщо додатково встановити регулюючу апаратуру - то на 50 відсотків менше.
Скажу також, що в Києві вже третій рік лежать без діла 1,5 тисячі лічильників тепла, закуплених за державні кошти. Ми розцінюємо таке небажання їх встановлювати як саботаж і звернулися до прокуратури з відповідним поданням щодо розслідування ефективності використання державних коштів. Також звернулися до Київської міськдержадміністрації, щоб у цих трьох будинках, де ми провели громадські слухання, все ж таки встановити лічильники тепла. Якщо зробимо хоча б це, то будемо вважати, що слухання пройшли недаремно.
Нам зараз пропонують нові технології обліку спожитого тепла безпосередньо у квартирах, також, наприклад, очищення внутрішніх поверхонь труб від вапняних відкладень, які забирають на себе значний відсоток тепла, - проте загалом такі новації поки що мало цікавлять експлуатаційників.
