Завантажити повністю

НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА

сприяння запровадженню автономного опалення

«Тепло в кожен дім»

І. Існуючий стан опалювальної галузі

В період жорсткої економічної рецесії енергозбереження стає не просто економічно доцільним кроком, а безпосередньою умовою виживання галузей, регіонів та суспільства в цілому.

Галузь теплопостачання України, нинішня мережа підприємств теплокомуненерго, формувалася ще за часів будівництва наших міст - в 60-80 роки минулого сторіччя. У той час, коли питання ціни енергоносія не стояли на порядку денному соціалістичної економіки, будувалися наші котельні і прокладалися теплотраси по вулицях наших міст. З моменту незалежності України все це господарство перейшло на баланс нашої економіки. Але, на жаль, ми не приділяли достатньо уваги цьому сектору економіки і довели галузь міського теплопостачання до критичного стану. Практичний знос основних фондів ТКЕ у більшості населених пунктів не дозволяє забезпечити їх мешканцям комфортні умови проживання та якісні комунальні послуги.

На сьогоднішній день більшість з 30 000 міських котельних країни в системі ТКЕ знаходяться в аварійному стані. Устаткування практично всіх котельних, а це більш ніж 100 000 одиниць котлів, має знос понад 80%, а коефіцієнт корисної дії коливається на межі доцільності – гріється здебільшого повітря. Майже дві третини українських котельних мають ККД нижче 80%, третина – нижче 60%, а десята частина – нижче 40%. Адже вони по чверті і половині сторіччя експлуатуються без модернізацій і впровадження енергозберігаючих технологій. Основним паливом для більш як 78% котельних є природний газ, для 16% - мазут, і лише 6% котелень працюють на вугіллі.

Тепломагістралі в структурі ТКЕ – а це більше 24 000 км – переважно в аварійному стані. Втрати тепла в них сягають 30-50%, а втрати теплоносія перевищують норми в тисячі разів. Більше 28% труб в тепломережах країни експлуатуються понад 25 років, 43% – більше 15 років, і лише в 29% тепломереж термін експлуатації не перевищує 10 років. Теплоносій, що підігрівається в наших котельних, втрачає свою температуру на шляху прямування до споживача, і до квартир українців доходить лише залишок тепла.
Втрати тепла в житлових і адміністративних будівлях українських міст перевищують європейські норми в 3 і більше разів. Внутрішні трубні комунікації, теплові пункти, радіатори вимагають повсюдної заміни практично у більшості з 230 000 житлових будинків.

Застаріле котельне устаткування, високі втрати тепла і теплоносіїв в магістралях, в житлових будинках… В сумі це дає ККД теплогенеруючої системи ТКЕ на рівні 20-30%. Бюджети міст щорік дотують комунальну теплоенергетику мільярдами гривень – лише на "латання дір" і вирішення локальних проблем.

В умовах тривалого бюджетного дефіциту галузь потребує передусім реалістичних програм інвестицій. А Міністерство ЖКГ лише декларує «активний пошук виходу з ситуації» – бо реанімація ЖКГ потребуватиме щонайменше 200 мільярдів гривень, і це за дедалі глибшої кризи неплатежів.

Оскільки підприємства ТКЕ здебільшого приватизовані, а різницю між наявними та економічно зумовленими тарифами компенсує держава, відсутня зацікавленість у модернізації і провадженні енергозберігаючих технологій.

Міністерство ЖКГ, зі свого боку, загальмувало ініціативи модернізації системи опалення «знизу» – з такими ініціативами виступали приватні компанії галузі та зацікавлене у їхніх послугах населення. Галузеві чиновники наклали значні і нічим не виправдані обмеження на розвиток систем автономного опалення: єдиної реальної альтернативи незадовільній якості послуг ТКЕ.

Лише наприкінці 2005 р. Наказ Міністерства ЖКГ №4 від 22.11.05 дав поштовх розвитку ринку автономного опалення – було унормовано відмову власників квартир від центрального опалення і підключення до систем автономного опалення. За 2006 рік більше 350 000 українських сімей скористалися цією можливістю і отримали нормальну якість опалювальних послуг.

Однак вже наприкiнцi 2006 року розпорядженнями Кабінету Міністрів України була накладена заборона на встановлення систем автономного опалювання. А в листопаді 2007 року на місце заборони прийшли жорсткі обмеження щодо впровадження автономного опалювання, які ввели Постанова КМУ №1268 від 31.10.07 р. і Наказ Міністерства ЖКГ №169 від 06.11.07 р.

Після запровадження в дію цих документів розвиток автономного опалення було заморожено. Близько 500 000 родин очікують позитивної відповіді на свої запити щодо переходу на автономне опалення за два роки його тотальної заборони в українських містах. Це підтверджується великою кількістю заяв, зареєстрованих у міських виконкомах.

Зміни державної політики щодо комунальних тарифів та енергозбереження в комунальній і виробничій сфері вимагають міжнародні фінансові установи, зокрема МВФ. Того самого вимагають й інші міжнародні структури.

Будь-який спосіб зменшення державних видатків в цій сфері – збільшення тарифів, перехід на альтернативні енергоносії, збільшення власного видобутку газу й вугілля, тощо – приречений на неефективність і жорстку суспільну реакцію без паралельного запровадження систем автономного опалення.

За часів світової економічної і фінансової кризи державі слід відмовитись від надмірного патерналізму щодо громадян, і дати можливість тим, хто в змозі це подужати фінансово, самим повністю чи бодай частково вирішити проблему енергозбереження і економного опалення у власному помешканні.

З іншого боку, державі слід потурбуватись про найбільш вразливі групи населення – дітей, хворих, породіль – тих, для кого перебої із теплопостачанням становлять пряму небезпеку для здоров’я, а іноді і життя. Дитсадки, школи, лікарні є критично вразливими соціальними об’єктами, забезпечення яких держава має зробити і максимально надійним, і максимально економним та ефективним.

ІІ. Мета, основні завдання, механізми реалізації Програми

Програма спрямована на виведення з кризи сфери постачання тепла і гарячої води для жителів міст України, а також на підвищення якості послуг і повсюдне впровадження інноваційних енергозберігаючих технологій у сфері ЖКГ.

Впровадження Програми сприятиме ефективному реформуванню ЖКГ і покликане стимулювати надання населенню якісних послуг підприємствами ТКЕ.

Крім того, впровадження програми має на меті скорочення державних витрат на енергетичні ресурси, оптимізацію державних і комунальних витрат на підтримання комунальної інфраструктури в робочому стані, модернізацію і розбудову інфраструктури.

Результатом має стати об’єктивно виправдана можливість реструктуризації експлуатаційних витрат в комунальній сфері без збільшення тарифів для населення.

Стратегічна мета державної підтримки Національної програми сприяння запровадженню автономного опалення – забезпечення національної енергетичної безпеки. Зокрема – шляхом зменшення споживання енергоресурсів. в тому числі імпортних, і відповідне зменшення залежності від зовнішніх поставок принаймні найбільш соціально й економічно чутливих галузей.

Так само однією зі стратегічних цілей реалізації Програми є збільшення міжнародної економічної конкурентоспроможності України за рахунок зменшення залежності від бюджету і ресурсоємності комунальної сфери. Менше споживання енергоносіїв у сфері, що за будь-яких ускладнень загрожує громадськими заворушеннями і тотальною обструкцією платників, залишає Уряду більше простору для економічного маневру з виведення країни з кризи, подолання рецесії та кризової реструктуризації економіки. передусім експортно орієнтованих галузей.

Основні завдання Програми:

• зняти штучні, сприятливі для корупції перепони на шляху до оптимізації надання населенню комунальних послуг, на даному етапі - послуг з теплопостачання: якісних, економічно виправданих, диференційованих відповідно до економічних запитів кожної соціальної групи;
• уніфікувати нормативно-правову базу в сфері індивідуального автономного опалення;
• забезпечити мінімально ресурсоємне, надійне, ефективне і незалежне від решти міської комунальної інфраструктури теплозабезпечення найбільш критичних соціальних об’єктів – дитсадків, лікарень, шкіл тощо;
• унормувати фінансові взаємини центрального і місцевих бюджетів з теплотехнічними компаніями щодо надання послуг автономного теплопостачання бюджетним установам. вразливим для перебоїв теплопостачання із загальної мережі ТКЕ;
• максимально перевести проблему теплозабезпечення (опалення, гаряче водопостачання) економічно незалежних верств населення (база, на якій формується «середній клас» України) в сферу суто приватних економічних відносин купівлі-продажу послуги, вивільнивши тим самим бюджетні і комунальні ресурси для малозабезпечених і соціально вразливих верств;
• за рахунок економічно незалежних соціальних груп, що переходитимуть на автономне опалення, забезпечити додаткові разові надходження до спеціальних комунальних фондів, призначених для субсидування встановлення автономного опалення малозабезпеченими мешканцями;
• таким чином, забезпечити доступність автономного опалення для незахищених верств населення;
• найбільш природним шляхом створити нарешті відкрите конкурентне середовище у сфері надання комунальних послуг населенню, для початку – теплозабезпечення;
• створення нормативно-правової бази, стандартних механізмів і схем переходу на конкурентні ринкові стосунки в комунальній сфері, які стали б орієнтиром для наступних кроків реформування сфери ЖКГ: надання на таких самих відкритих конкурентних ринкових засадах і решти послуг (обслуговування територій, водопостачання і водовідведення, сміттєвивіз тощо).

Механізми реалізації Програми:

• Скасування дії Постанови КМУ №1268 від 31.10.07р., і Наказу Міністерства ЖКГ №169 від 06.11.07р.
• Відновлення дії Наказу Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України №4 від 22 листопада 2005 р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції 9 грудня 2005 року за №1478/11758), що вносить зміни в «Порядок відключення окремих житлових приміщень будинків від мереж централізованого опалення і подачі гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплозабезпечення» (Додаток №5).
• Відновлення роботи міжвідомчих комісій при виконкомах міських рад з розгляду питань, пов'язаних з відмовою споживачів від центрального опалення і гарячого водозабезпечення.
• Створення при Кабінеті міністрів Науково-технічної ради Національної програми сприяння запровадженню автономного опалення.
• Зняття всіх економічно і технологічно невиправданих заборон і обмежень на встановлення автономного опалення.
• Спрощення процедур переходу на автономне опалення.
• Створення процедур переходу на автономне опалення соціально значущих об’єктів бюджетного та муніципального фінансування: лікарень, шкіл, дошкільних закладів тощо.
• Зменшення кількості бюрократичних бар'єрів при відмові від централізованого опалення.
• Ініціювання активного і ефективного діалогу влади, бізнесу і громадськості для знаходження максимально ефективних і соціально вигідних шляхів роботи із проблематикою надання комунальних послуг.
• Запровадження програми пільгового дворічного кредитування населення державними банками «Ощадбанк» і «Укрексімбанк».
• Розробка і прийняття Кабінетом Міністрів України спільно з Науково-технічною радою Національної програми сприяння запровадженню автономного опалення програму створення муніципальних фондів для забезпечення соціально-незахищених верств населення, і механізми їх наповнення за рахунок тих, хто встановлює в своїй квартирі систему індивідуального опалення.
• Розробка і запровадження Кабінетом Міністрів України спільно з Науково-технічною радою програми забезпечення автономним опаленням бюджетних організацій (дитячих садків, шкіл, поліклінік, бібліотек тощо).
• За координації профільних міністерств і відомств, за участі Науково-технічної ради, газопостачальним організаціям підготувати план модернізації газових мереж низького тиску і газорозподільних пунктів у зв'язку з можливим збільшенням вжитку газу побутовими споживачами.

ІІІ. Основні напрями Програми

1. Науково-технічна рада Національної програми сприяння запровадженню автономного опалення

Науково-технічна рада Національної програми сприяння запровадженню автономного опалення є колегіальним дорадчим органом при Кабінеті міністрів України, що виконує поточні функції з уточнення конкретних завдань програми, корекції цілей, корекції галузевих чи регіональних пріоритетів впровадження Програми; із розробки рекомендацій для корекції окремих законодавчих актів, а також рекомендацій в процесі підготовки міжнародних заходів відповідного профілю.

В Раді мають бути представлені компанії-постачальники комунальних послуг, незалежно від форми власності, профільні державні міністерства і відомства, профільні структурні підрозділи органів місцевого самоврядування. компанії – виробники і постачальники теплотехнічного обладнання, сервісні теплотехнічні компанії, представники газотранспортної галузі, представники профільних громадських об‘єднань.

Кожен нормативний акт щодо економічних взаємин у сфері постачання населенню чи бюджетним установам послуг з опалення має бути схвалений фахівцями Ради.

2. Вдосконалення нормативно-правової бази у сфері опалення

В рамках діяльності Науково-технічної ради Національної програми сприяння запровадженню автономного опалення за участі представників громадськості (зокрема, ініціативних груп та органів самоуправління об’єднань квартировласників тощо), теплотехнічних компаній, органів місцевого самоврядування, профільних міністерств і відомств розробити законодавчу базу у сфері фінансово-правових взаємин напряму покупця (власника чи відповідального квартировинаймача) та постачальника комунальної послуги, для початку – теплопостачання. Мають бути нарешті точно визначені обопільні права й обов’язки, принцип призначення і розмір пені і штрафів обом сторонам, механізми розв’язання конфліктів щодо якості послуги і своєчасності оплати.

Унормування взаємин має враховувати всі варіанти: коли постачальником є ТКЕ чи приватна компанія, коли послугу купує персонально квартировласник, будинок в цілому в особі певної законної самоврядної структури, кілька будинків разом, бюджетна установа місцевого чи центрального підпорядкування тощо.

Має бути розроблена і затверджена форма стандартної угоди між сторонами, яка враховуватиме всі можливі ситуації, що можуть виникнути між покупцем і продавцем комунальної послуги.

Ця сфера соціально значущих економічних стосунків має бути нарешті так само повноцінно унормована, як і будь-яка інша сфера економіки.

3. Формування єдиної державної регуляторної політики в опалювальній сфері

Науково-технічною радою Національної програми сприяння запровадженню автономного опалення мають бути спільно зі всіма зацікавленими сторонами, за участі відповідних санітарних, технічних та інших служб, розроблені точні стандарти, вимоги і правила щодо надання комунальних послуг як ТКЕ, так і приватними компаніями, вироблені принципи і позначені межі допустимого і необхідного втручання держави у взаємини покупця і продавця послуг.

Ці стандарти і правила мають враховувати специфіку кожного регіону, і бути прийнятними і обов’язковими для кожного з них, незалежно від рівня розвитку комунальної інфраструктури та поширеності на даний момент альтернативних пропозицій із надання комунальних послуг.

Система дозволів і сертифікації має бути єдиною для всієї України, технічні вимоги до теплотехнічних компаній та квартир/будинків, що бажають перейти на автономне опалення, так само мають бути однаковими для кожного регіону.

Неприпустимо, аби жорсткість вимог до встановлення автономного опалення залежала від власника місцевого теплокомуненерго і ступеню його впливу на місцеву законодавчу чи виконавчу владу.

4. Активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки запровадження автономного опалення

Бажання населення, підприємств чи установ запровадити енергозберігаючі технології, систему автономного опалення мають заохочуватись фінансово: в кожному випадку повинна надаватись максимальна кількість варіантів фінансового забезпечення економічних інновацій, вигідна і державі, і кредитно-фінансовій установі, і теплотехнічній компанії, і замовнику послуг автономного опалення.

До того ж, активно залучаючи банківську сферу до проектів в рамках Національної програми сприяння запровадженню автономного опалення, держава сприятиме й відновленню довіри населення до банківської сфери як такої.

5. Функції органів державної влади у реалізації Національної програми

Органи державної влади, в межах їх компетенції, здійснюють такі функції у процесі реалізації Програми сприяння запровадженню автономного опалення:

• встановлення стандартів, норм і правил використання систем автономного опалення – через проведення спільної роботи з фахівцями найбільших національних компаній у сфері теплотехніки та систем автономного опалення;
• встановлення і контроль за дотриманням в регіонах єдиної державної політики у сфері переходу ЖКГ на конкурентні принципи взаємодії із громадянами як покупцями послуг;
• забезпечення доступу громадян та їх об'єднань до інформації щодо автономного опалення, його запровадження, специфіки тарифікації та оподаткування;
• визначення пріоритетних напрямів запровадження автономного опалення з метою подальшої його підтримки шляхом державного фінансування та пільгового оподаткування;
• запровадження за рахунок бюджету автономного опалення в соціально-значущих галузях та на критично важливих для життєдіяльності суспільства об’єктах (пологові будинки. дитсадки, школи, вузи, лікарні, будинки престарілих тощо);
• підтримка вітчизняного виробництва систем автономного опалення;
• забезпечення підготовки спеціалістів з питань запровадження систем автономного опалення та розробки, встановлення, обслуговування, ремонту, сертифікації теплотехніки в системах автономного опалення;
• організація сертифікації технічних засобів функціонування автономного опалення;
• державне регулювання цін і тарифів на використання теплокомунікаційних та газотранспортних мереж для потреб запровадження автономного опалення у бюджетній сфері;
• забезпечення енергетичної безпеки держави.

IV. Фінансове забезпечення та економічне стимулювання виконання Національної програми сприяння запровадженню автономного опалення

Фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок Державного бюджету України, коштів, одержаних від приватизації державного майна, зі спеціалізованих муніципальних фондів, що формуються з виплат за встановлення автономного опалення, та інших джерел фінансування, не заборонених законом та регульованих окремими правовими актами Кабміну.

На виконання окремих положень Програми спрямовуються кошти місцевих бюджетів за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування.

Обсяг щорічних асигнувань, спрямованих на державну підтримку запровадження автономного опалення, визначається у видатковій частині Державного бюджету України окремим рядком, відповідно до Закону України "Про державну підтримку запровадження автономного опалення", який слід розробити фахівцям Кабміну за участі Науково-технічної ради.

V. Реалізація Програми та очікувані результати

Програма передбачає щорічну розробку Кабінетом Міністрів України відповідних заходів щодо її реалізації.

Очікуваними результатами реалізації Програми є прискорення впровадження альтернативних схем теплопостачання.

Самофінансування галузі автономного опалення:

§ Реалізація профільної програми впровадження автономного опалення не потребуватиме від держави значних інвестицій.

§ Пересічні громадяни за свій рахунок готові підтримати впровадження тих інноваційних енергозберігаючих технологій, про які говорить Уряд. Інвестування в галузь населенням може скласти близько 3 млрд. грн. щороку.

§ При цьому прогнозується серйозна економія енергоносіїв, ціни на які зараз встановлені на європейському рівні.

Зменшення заборгованості за раніше отримані послуги:

При знятті всіх заборон і обмежень на встановлення автономного поквартирного опалення сотні тисяч українців намагатимуться скористатися цим правом. Але без погашення всіх існуючих заборгованостей по оплаті раніше отриманих послуг ЖКГ не буде можливості отримати дозвіл від місцевої влади на встановлення автономного опалення. Це дозволить зменшити заборгованість населення за отримані раніше комунальні послуги і вирішить проблеми профільного міністерства з безнадійною дебіторською заборгованістю. (Додаток №4)

Платіжна дисципліна:

Сім'ї українців, що встановили в своїх квартирах автономне опалення, будуть дисциплінованими платниками за комунальні послуги, і це підтверджено статистикою нашої країни. Така категорія міських жителів не має заборгованості перед ЖКГ свого міста і не допускає її виникнення. Міські газові господарства отримають дисциплінованого платника в особі користувача автономного опалення.

Економія родинних бюджетів українців:

Один з мотивів встановлення автономного опалення – вартість його експлуатації, яка набагато нижча за аналогічні послуги централізованого опалення від ТКЕ. Так, витрати на газ при автономному опаленні і гарячому водопостачанні для міської квартири площею 100 м², складуть 100 гривень в місяць. В той же час, міська ТКЕ виставить рахунок за ті ж послуги опалення за місяць 600 гривень. Економія сімейного бюджету за рік може становити 6000 гривень, при використанні автономного опалення, у порівнянні з послугами централізованого опалення від ТКЕ (Додаток №3).

Економія природного газу:

Оскільки високотехнологічні котли, що встановлюються при автономному опаленні, досить економічні, і їх ККД може досягати 98%, можна з упевненістю стверджувати, що об'єм вжитку природного газу в цілому по країні зменшиться. Це підтверджується навіть тим, що при автономному опаленні, порівняно з централізованим, виключаються втрати тепла при його виробництві і транспортуванні. За попередніми розрахунками, об'єм вжитку природного газу в системі ТКЕ країни може зменшитися на 3-5 млрд. м³ на рік. Наприклад, Німеччина експортує 32 млрд. м3 газу в рік, Італія - 24 млрд. м3 газу. В Італії проживає така ж кількість населення, як і в Україні. При цьому споживання природного газу в Італії в комунальній сфері та промисловості в три рази нижче, ніж в Україні.

Нові робочі місця в галузі:

Існує великий відкладений попит на автономне опалення, що виник за останні 2 роки дії законодавчої заборони. Даний сегмент будівельного ринку оживе, і для задоволення всього одномоментного попиту буде потрібно збільшення кількості фахівців. За попередніми даними, галузі буде потрібно додатково 100-120 тисяч працівників.

Активізація роботи навчальних і сертифікаційних закладів:

Якщо галузь автономного опалення отримає друге дихання, з моменту зняття заборон почне реанімуватися система ліцензування учасників ринку. Монтажники, сервісні інженери, проектні організації – всім їм будуть потрібні державні ліцензії на право доступу до робіт.

Зростання виробництва:

Вітчизняні виробники котельного устаткування для автономного опалення реанімуватимуть свої виробництва, заморожені на час дії заборон. З'являться нові робочі місця, запрацюють ринкові механізми у постачальників комплектуючих, підуть відрахування податків до місцевих бюджетів. Додаткові прибутки, що з'являться, виробники котельного устаткування почнуть інвестувати в нові виробництва, в нові технології, у тому числі і затребувані ринком енергозберігаючі.

За даними української асоціації, яка об'єднує вітчизняних виробників котельного обладнання, з 2007 року у зв'язку з різким падінням попиту на котельне обладнання для автономного опалення, підприємства були вимушено закрити багато інвестиційних програм розвитку, зупинити роботу виробничих ліній настінних котлів, скоротити персонал.

Запровадження ефективної системи обліку і зменшеннязатрат енергоносіїв:

У зв'язку з тим, що для автономного опалення обов'язковою умовою буде встановлення лічильника газу, можна розраховувати на те, що і вітчизняні виробники цієї продукції отримають додаткові бонуси від зняття урядових заборон. Окрім цього, установка приладів обліку дозволить додатково зменшити витрати природного газу.

Активізація зростання роздрібного будівельного ринку:

Попит на котельне устаткування з моменту зняття заборон на автономне опалювання активізує роздрібний будівельний ринок, який сьогодні переживає не кращі часи. Сотні тисяч українців в роздрібному сегменті завдяки цьому зможуть поліпшити свій фінансовий стан.

Виведення з експлуатації зношеного котельного обладнання:

З моменту початку переходу мешканців українських міст на автономне опалення навантаження на котельне господарство ТКЕ почне зменшуватися. Це приведе до того, що міські котельні, кожна з яких укомплектована двома і більш котлами, почнуть покроково відключати їх. Почнеться ефект зменшення вжитку природного газу, тим більше, що знос працюючих котлів в міських котельних вже давно досяг критичної позначки.

Оздоровлення і модернізація ТКЕ:

Зменшиться кількість працюючих котлів в системі ТКЕ. Не буде потрібно виділення фінансування на їх планові, позапланові і капітальні ремонти, які завжди були «важкою» статтею в бюджеті міст. Засоби, що вивільняться, можна буде спрямовувати на модернізацію старого парку котлів. Поповнення новими, сучасними і високотехнологічними котлами також призведе до зменшення вжитку природного газу.

Зменшення обсягів дотацій з місцевих бюджетів:

Із зменшенням кількості абонентів в ТКЕ зменшиться кількість послуг, що надаються. Що, відповідно, призведе до зменшення об'ємів необхідних фінансових дотацій з боку місцевих бюджетів. Міська влада зможе раціональніше розпорядитися заощадженими грошима – направити їх на ремонти і модернізацію, впровадження енергозберігаючих технологій, допомогу малозабезпеченим і багатодітним сім'ям.

Державні дотації для підприємств ТКЕ, що компенсують їм різницю між економічскі обгрунтованими тарифами і встановленими в 2009 році будуть мати розмір як мінімум 5 млрд. гривень.

Наповнення фондів підтримки соціально незахищених прошарків населення:

Міські ради мають створити фонди, з яких дотуватимуть встановлення автономного опалення для малозабезпечених і багатодітних сімей. Ці фонди поповнюватимуться у тому числі і городянами, які хочуть встановити в своїх квартирах автономне опалення. При отриманні технічних умов і дозволу міжвідомчої комісії на автономне опалення, городянин зобов'язаний буде зробити платіж до фонду міста. За попередніми розрахунками, в такий спосіб можна буде отримувати не менше 70% грошових коштів, необхідних для цільової програми безкоштовної установки автономного опалення для малозабезпечених і багатодітних сімей. Решта 30% дотуватимуться держбюджетом або бюджетом міста.

Стимулювання до інновацій:

З появою ринку автономного опалення з'явиться конкурент, який мотивує монополію ТКЕ знайти засоби для модернізації свого господарства і спробувати вже в ринкових умовах поборотися за клієнта. Споживач швидко оцінить якість послуг і вирішить для себе – чи залишатися йому на централізованому опалюванні або переходити на автономне.

На сьогодні криза створила надзвичайно сприятливі соціально-економічні обставини для стимулювання всіх можливих ініціатив, що дозволяють економити фінансові, енергетичні, матеріальні, будь-які інші ресурси. Тож ситуація унікальна для вітчизняної економіки: суспільство готове до змін, наявний цілком сформований і свідомий попит на технології ресурсозбереження, зокрема у сфері теплопостачання і оплати за нього, але зацікавлена саме в такому розвиткові подій держава навпаки, гальмує всі процеси невиправданими заборонами.

Додаток № 1

Закони, правила, інструкції, що регламентують можливість установки і експлуатації автономного опалення

1. Закон України «Про теплопостачання»: Стаття 6. «Оптимальне поєднання систем централізованого, помірноцентралізованого, децентралізованого та автономного теплопостачання відповідно до затверджених місцевими органами виконавчої влади схем теплопостачання; забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку теплової енергії …». Стаття 24. «Споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами». 

2. Цивільний кодекс України: Стаття 152. «Переобладнання и перепланування»: «Переобладнання и перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів». Стаття 383. «Права власника житлового будинку, квартири»: п.2. «Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, – за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку». 

3. Постанова Кабінету Міністрів України № 630 від 21.06.2005 якою затверджено «Правила надання послуг с централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»: п.24. «Споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води». п.28. «Споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення введена в дію Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 N 359 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2006 р. за N 1237/13111»

п. 29. «Договір може бути розірваний достроково у разі:

«зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця».

4. Рiшення науково-технічної ради Мінбуду України 18.05.2006: «Про результати натурних обстежень роботи поквартирних систем опалення з використанням газового обладнання багатоквартирних житлових будинків та пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази» зазначено:

«… Ці обстеження не виявили перевищення нормативних показників вмісту чадного газу в приміщеннях квартир, розташованих поруч з квартирами, обладнаними індивідуальними системами».

5. ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання», правилами передбачено можливість проектування систем по квартирного опалення в Україні:

п.6.34. Для опалення приміщень житлових будинків висотою до 10-ти поверхів включно допускається передбачати газові каміни, конвектори, калорифери та інші типи опалювального газового обладнання заводського виготовлення з відводом продуктів згоряння через зовнішню стіну будинку (за схемою, передбаченою заводом-виготовлювачем).

6. Наказ №76 Держжитлокомунгоспа України, від 17 травня 2005 року, яким затверджені правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій: «Переобладнання – облаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенос нагрівальних, сантехнічних і газових приладів…».

7. Наказ №4 Міністерства будівництва України від 22.11.2005 р. «Про затвердження порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення і гарячого при відмові споживача від централізованого теплопостачання».

За дорученням Кабінету Міністрів України від 10.04.2007 року № 45445/7/1-06 з метою упорядкувати питань, які виникали під час видачі дозволів на установку автономного опалення, Міністерство ЖКГ видає свій наказ від 06.11.2007 року № 169. Даним наказом Міністерство ЖКГ вносить і затверджує зміни у вищезгаданий наказ Мінбуду України від 22.11.2005 року №4. Згідно з внесеними змінами, отримати право на відключення від централізованого теплопостачання тепер можуть тільки всі квартири будинку, без виключення. Окремо взята квартира в житловому будинку не може бути відключена від централізованого опалення і гарячого водопостачання. Окрім цього, міжвідомча комісія може розглядати питання відключення житлового будинку від централізованого теплопостачання лише в тому випадку, якщо місцевим органом самоврядування затверджений план перспективного розвитку теплопостачання міста. Оскільки не більше 5% українських міст мають такий план, автономне опалення стало недоступним для мешканців українських міст.

Додаток № 2

Європейський ринок автономного опалення

Європа більше 20-ти років тому визнала поквартирне автономне опалення самодостатньою галуззю економіки. Такі країни, як Італія, Німеччина, Франція, Великобританія, Іспанія мають рівень покриття автономним опаленням більше 60% жілового фонду. Великобританія щорічно споживає понад 2 млн. настінних котлів, Італія - 1 млн., Німеччина - 1 млн., Іспанія - 800 тис., Франція - 500 тис. настінних котлів. У цих країнах ринок автономного опалення вже перейшов у фазу заміни та оновлення на більш нове, сучасне і енергозберігаюче конденсаційне обладнання з ККД більше 106%. Уряди цих країн дотують і стимулюють населення до встановлення нового, більш економічного обладнання шляхом дотацій, податкових премій і прямої компенсацією частини вартості нового обладнання.
У країнах колишнього соціалістичного табору перехід на автономне опалення розпочався на початку 2000-х років. Та ж сама проблема, що і в Україні - висока ступінь зносу централізованого опалення міст, привела уряди Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії до форсування переходу населення на альтернативні джерела тепла. Ці країни раніше, ніж Україна, зіткнулися з ринковими цінами на енергоносії та підтримка збиткової системи централізованого опалення міст стала питанням економічної безпеки. Планово, прозоро для свого населення, місцеві ради об'явили про плани почергового виводу з експлуатації міських котелень. Особливо яскраво відрізнилася Румунія, в якій криза централізованого теплопостачання застала зненацька органи місцевого самоврядування багатьох міст, під час суворих зим 2001/2002/2003 років. Міські жителі отримали від своїх муніципалітетів графік відключення котелень міста, і у них було достатньо часу, щоб забезпечити свої родини автономними джерелами тепла - настінними газовими котлами. Держава зняла з себе відповідальність за подальше забезпечення населення міст теплом та гарячою водою, а самі мешканці з розумінням поставилися до цього кроку з боку влади. Під час перехідного періоду місцеві влади забезпечили всі комунальні підприємства власними котельними - школи, лікарні, дитячі сади.

Додаток №3

Порівняння витрат на опалення та гаряче водопостачання для різних видів енергоносіїв

Порівняємо три різні способи обігріву та гарячого водопостачання наших квартир:

1) централізоване опалення та ГВП;

2) електричний котел та електричний накопичувальний бойлер;

3) газовий 2-х контурний котел

Візьмемо тарифи міста Харків, діючи на квітень місяць.

Таблиця 1. Тарифи

Вид послуг	Позначення	Вартість
Тариф на централізоване опалення	Грн/м2 місяць	5,45
Тариф на централізоване ГВП (+водовідведення)	Грн/м3	12,01
Тариф на ХВП (+водовідведення)	Грн/м3	2,9
Тариф на електроенергію	Грн/ кВт год	0,2436
Природний газ	Грн/м 3	0,48

Для прикладу візьмемо стандартну 2-х кімнатну квартиру площею 50 м2. При кількості мешканців 3 чол середнє споживання гарячої води становитиме 5 м3/місяць.
Розрахунок втрат тепла приймемо за спрощеною схемою. Візьмемо середне питоме навантаження для квартири на проміжному поверсі 70 Вт/м2. У нижче наведеній таблиці є розрахунок необхідної кількості теплової енергії для вибраної квартири.

Таблиця 2. Спрощений розрахунок споживання тепла

Вид послуг	Позначення	Показники
Тривалість опалювального сезону	діб	187
Питоме розрахункове навантаження	Вт/м2	70
Площа квартири	М2	50
Розрахункова потужність	Вт	3500
Усереднена потужність протягом опалювального сезону (по tср протягом опалювального періоду)	Вт	1700
Кількість тепла за опалювальний сезон	кВт год/МДж	7480/26930
Обсяг газу еквівалентний вказаній кількості тепла (враховуючи ККД котла 90% і калорійність газу 31Мдж/м3)	М3	970

Варіант 1. Централізоване опалення і ГВП

Річні витрати:

Вид послуг	Формула	Значення
Опалення:	50м2 х 5,45 грн х 12міс	3270 грн
Гаряче водопостачання	5 м3 х 12,01 грн х 12міс	721 грн
Загалом		3991 грн

Варіант 2. Використання електричної енергії

Мається на увазі встановлення електрокотла, 3-х сталевих панельних радіаторів і окремого електричного бойлера об'ємом 100 л для потреб ГВП.
Тут потрібно зробити невеликий уточнюючий розрахунок кількості енергії затрачуваної на підігрів 1 м3 води у бойлері. Приймемо нагрівання води на dT = 30 оС. Тобто, якщо на вході вода має температуру +10 оС, то на виході з водонагрівача ми отримаємо вже воду з температурою 40 оС.

1 кВт год = 1000 Вт * 3600с = 3,6 МДж

Q=M*Cp*dT = 1000л * 4187 * 30 = 125,6 МДж = 35 кВт год

(чи 4,5 м³ газу з калорийністю 31 МДж/м³ и ККД нагрівача 90%)

Річні витрати:

Вид послуг	Формула	Значення
Опалення	7480 кВт год х 0,2436 грн	1822 грн
Підігрів води	5 м3 х 35 кВт год х 0,2436 грн х 12 міс	512 грн
Холодна вода	5 м3 х 2,9 грн х 12 міс	174 грн
Загалом		2508 грн

Варіант 3. Газовий 2-х контурний котел

Мається на увазі система опалення на базі бюджетного котла з бітермічним теплообмінником і 3-х сталевих панельних радіаторів.

Річні витрати:

Вид послуг	Формула	Значення
Опалення	970 м3 х 0,48 грн	466 грн
Підігрів води	5 м3 х 4,5 м3(газу) х0,48 грн х 12 міс	130 грн
Холодна вода	5 м3 х 2,9 грн х 12 міс	174 грн
Загалом		770 грн

Річні витрати української родини при використанні різних видів опалення та гарячого водопостачання.

Квартира	ЦО і ГВП, «ТКЕ міста Харкова» 5,45 грн/м2	Электроопалення, «НАЕР» 0,24 грн/кВт-год	АО і ГВП, НАК «Нафтогаз» 0,48 грн/м3
50 м2	3990 грн.	2510 грн.	770 грн.
100 м2	7260 грн.	4330 грн.	1230 грн.

Додаток №4

Заборгованість населення за послуги ЖКГ

Додаток №5

Правова база яка регламентувала діяльність в сфері автономного опалення до 2006 року.

Про затвердження Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання

Наказ Міністерства будівництва, архітектури та

житлово-комунального господарства України

від 22 листопада 2005 року N 4

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

9 грудня 2005 р. за N 1478/11758

На виконання п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі - Порядок), що додається.

2. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у визначений законодавством термін.

3. Довести цей наказ до відома Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом функціональних обов'язків.

Міністр	П. С. Качур
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва	А. В. Дашкевич
Заступник Голови Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства	О. Б. Лотоцький
Виконуючий обов'язки Міністра економіки України	В. Ігнащенко
Заступник Міністра охорони здоров'я України	С. П. Бережнов
Заступник Голови Держспоживстандарту України	В. П. Вівчарик
Заступник Голови Антимонопольного комітету України	С. М. Мороз

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 р. N 4 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 р. за N 1478/11758

Порядок

відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Цей Порядок визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО і ГВП) житлового будинку (секції, під'їзду) або його окремих приміщень при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП.

1.2 Для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії (склад комісії наведено в додатку 1).

Засідання постійно діючої міжвідомчої комісії відбуваються у міру потреби, але не рідше одного разу на місяць.

1.3 Дія цього Порядку не поширюється на власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень, які були відокремлені від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та користуються автономним теплопостачанням до набрання чинності цим Порядком.

1.4 У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

система автономного теплопостачання будинку або його частини (секції, під'їзду) - сукупність джерела теплової енергії потужністю до 1 Гкал/год., розміщується в межах цього будинку (частині будинку, надбудові чи прибудові до цього будинку), внутрішньобудинкових мереж і систем теплопостачання окремих приміщень;

система індивідуального (поквартирного) теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) - система, яка розташована в окремому приміщенні в межах даної квартири та призначена для обслуговування цієї квартири.

Інші терміни вживаються у значеннях, визначених Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про теплопостачання".

2 Порядок розгляду та прийняття рішення про відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання

2.1 Для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власник, наймач (орендар) приміщення повинен звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник, наймач (орендар) приміщення зазначає причини відключення.

У разі бажання власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень відключити весь житловий будинок, секцію або під'їзд будинку від мереж ЦО і ГВП вони подають до Комісії колективну заяву про надання дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання (додаток 2). До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку, секції або під'їзду щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП, засвідчена власником будинку або уповноваженою ним особою.

2.2 Комісія після вивчення конкретних умов у місячний термін приймає рішення, яке має враховувати затверджений план перспективного розвитку систем централізованого теплопостачання, існуючий стан мереж енергозабезпечення даного поселення або окремого мікрорайону.

Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника.

Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний термін надається заявникові.

2.2.1 При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

2.2.2 Підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є неможливість забезпечення, у разі відокремлення приміщення даного споживача (секції, під'їзду) від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП, безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому.

У разі незгоди заявника з відмовою спір вирішується в судовому порядку.

2.2.3 Якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія може запропонувати перенести розгляд його заяви на погоджений термін у зв'язку з підготовкою рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку (під'їзду або секції).

При відмові заявника від перенесення терміну розгляду його заяви Комісія приймає рішення відповідно до пункту 2.2.

2.3 Отримання технічних умов може виконуватись безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією.

2.3.1 Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником.

2.4 Проект індивідуального (автономного) теплопостачання повинен відповідати вимогам чинних нормативних документів. Вибір запропонованих схем може супроводжуватися економічними розрахунками.

Основні технічні рішення теплопостачання житлових будинків і їх окремих приміщень (квартир, нежитлових приміщень, секцій, під'їздів) при відключенні від мереж ЦО і ГВП наведено в додатку 3.

2.4.1 Разом з проектом індивідуального (автономного) теплопостачання надаються:

- технічні рішення з розрахунками щодо реконструкції існуючої системи теплопостачання: перенесення транзитних стояків, їхня ізоляція, можливе перекладання розподільчих трубопроводів, стояків, заміна дросельних діафрагм, елеваторів, теплолічильників тощо;

- проект теплоізоляції огороджувальних конструкцій, які відокремлюють приміщення з індивідуальним (автономним) теплопостачанням від сусіднього та, можливо, і зовнішніх огороджувальних конструкцій;

- значення тепловіддачі транзитних стояків та трубопроводів, які проходять приміщенням з індивідуальним (автономним) теплопостачанням і, при потребі, теплові навантаження місць загального користування;

- розраховані теплові навантаження об'єкта (квартири, нежитлового приміщення, секції, будинку).

2.4.2 Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж.

2.5 Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.

Роботи з відключення виконуються у міжопалювальний період.

2.6 По закінченні робіт складається акт про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

2.7 Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

2.8 Для виконання робіт з підготовки внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП до опалювального сезону після відключення приміщення від мереж його власник, наймач (орендар) зобов'язаний надавати представнику виконавця послуг з ЦО і ГВП можливість доступу до транзитних трубопроводів відповідно до порядку їх технічного огляду, установленого Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N 76, зареєстрованими у Мін'юсті України 25.08.2005 за N 927/11207.

Начальник Управління експлуатації житлового фонду

В. М. Кірюшин

ДОДАТОК 1 до пункту 1.2 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання

Склад постійно діючої міжвідомчої комісії органу місцевого самоврядування або місцевої виконавчої влади з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж ЦО і ГВП

Склад комісії:

Голова комісії: заступник керівника органу місцевого самоврядування або виконавчої влади.

Члени комісії:

• депутат органу місцевого самоврядування (за згодою);

• представник районного (місцевого) житлового управління;

• представник власника житлового будинку або уповноваженої ним особи;

• представник організації газопостачання;

• представник організації електропостачання;

• представник організації водопостачання;

• представник екологічної інспекції (за згодою);

• представник районного відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства;

• представник пожежного нагляду (за згодою);

• представник місцевої установи (закладу) держсанепідслужби;

• представник організації теплопостачання.

Начальник Управління експлуатації житлового фонду

В. М. Кірюшин

ДОДАТОК 2 до пункту 2.1 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання

До міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП від ___________________________________ ______________________

Заява

про надання дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання

Прошу надати дозвіл на відключення від мереж ЦО і ГВП квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) та влаштування індивідуального (автономного) опалення та гарячого водопостачання квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) за адресою ______________________________

Дата

Підпис

Начальник Управління експлуатації житлового фонду

В. М. Кірюшин

ДОДАТОК 3 до пункту 2.4 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання

Основні технічні рішення теплопостачання житлових будинків і їх окремих приміщень (квартир, нежитлових приміщень, секцій, під'їздів) при відключенні від мереж ЦО і ГВП

Кількість поверхів	Види теплоспоживання	Джерело теплопостачання, що допускається	Енергоносій	Видалення продуктів згоряння	Приплив повітря для згоряння
1	2	3	4	5	6
Від 2 до 10 поверхів та вище	Опалення, ГВП	Автономна котельня дахова або прибудована1)	Природний газ низького або середнього тиску, зріджені вуглеводневі гази	Природне або механічне вертикальною димовою трубою
2 - 5 поверхів з існуючими газовими колонками	ГВП	Існуючий проточний газовий водонагрівач	Природний газ низького тиску, зріджений вуглеводневий газ від мережі або від індивідуальних балонних установок для 2-поверхових будинків	В існуючий димохід у будівельних конструкціях	З приміщення, де встановлено водонагрівач
	Опалення	Індивідуальний побутовий одноконтурний газовий котел з відкритою камерою згоряння та водяною системою опалення: - в окремій квартирі - в усіх квартирах секції - в усіх квартирах	Природний газ низького тиску, зріджений вуглеводневий газ від мережі або від індивідуальних балонних установок для 2-поверхових будинків	Природне. В існуючий димохід у будівельних конструкціях2)	З приміщення, де встановлено котел3)
2 - 5 поверхів без газових колонок	ГВП1) та опалення	Індивідуальний побутовий газовий котел двоконтурний з відкритою камерою згоряння та водяною системою опалення: - в окремій квартирі - в усіх квартирах секції - в усіх квартирах	Газ природний, газ зріджений вуглеводневий	Природне, індивідуальним димоходом з металевої теплоізольованої труби або з жаро-, морозостійких будівельних конструкцій4)	З приміщення, де встановлено котел3)
		Індивідуальний побутовий газовий котел двоконтурний з герметичною камерою згоряння та водяною системою опалення: - в окремій квартирі - в усіх квартирах секції - в усіх квартирах житлового будинку	Газ природний, газ зріджений вуглеводневий	Примусове, в індивідуальний зовнішній вертикальний герметичний теплоізольований металевий димохід4), 5)	Механічний примусовий з атмосфери
				Примусове герметичними індивідуальними димовими трубами крізь зовнішню стіну в атмосферу4), 5)
7 - 9 - 10 поверхів	ГВП, опалення	Індивідуальний побутовий газовий котел двоконтурний з герметичною камерою згоряння та водяною системою опалення: - в окремій квартирі - в усіх квартирах секції - в усіх квартирах житлового будинку	Газ природний низького тиску	Примусове, зовнішніми вертикальними герметичними теплоізольованими димоходами4), 5)	Механічний примусовий з атмосфери
				Примусове, індивідуальним герметичним димоходом крізь зовнішню стіну в атмосферу6)
> 10 поверхів	ГВП	Проточний або ємкісний електроводонагрівач7)	Електричний струм напругою 220 В	-	-
	Опалення	Місцевими електричними теплонакопичувачами7)	Електричний струм напругою 220 В	-	-

__________

¹⁾ Для південних районів за економічної доцільності для 2 - 5-поверхових будинків можливе використання сонячних колекторів з метою попереднього нагріву води для ГВП.

²⁾ Відведення димових газів від додаткового обладнання в існуючий димохід можливе в разі перевірки його пропускної спроможності.

³⁾ Згідно з ДБН В.2.5-20-2001, п. п. 6.37, 6.38, 6.39.

⁴⁾ Установлення димоходу (повітропроводу) зовні будинку узгоджується з органами архбудконтролю.

⁵⁾ Користуватися загальним герметичним димоходом для підключення приладів з відкритою камерою згоряння забороняється.

⁶⁾ Відведення продуктів згоряння від газових приладів з герметичною камерою згоряння дозволено ДБН В.2.5-20-2001, п. п. 6.34, 6.35. Розміщення отворів для викидних газів на фасадах будівель згідно з додатком "Ж" ДБН В.2.5-20-2001.

За умов складної конфігурації навколишньої забудови або топографії місцевості виконується розрахунок розсіювання шкідливих речовин димових газів та узгодження його з органами санітарного нагляду.

⁷⁾ За економічним обґрунтуванням та дозволом електропостачальної організації при технічній можливості.

Примітки:

При виконанні індивідуального опалення рекомендовано застосовувати в усьому будинку однотипні прилади з одним енергоносієм: газ, електроенергія.

Проектування та будівництво електроопалення приміщень з використанням електричних кабельних систем допускається незалежно від кількості поверхів та повинно проектуватись відповідно до ДБН В.2.5-24-2004 "Електрична кабельна система опалення".

Начальник Управління експлуатації житлового фонду

В. М. Кірюшин

ДОДАТОК 4 до пункту 2.6 Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання

ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП Протокол від "___" __________ 200_ р. N ___ Голова комісії _______________________ (П. І. Б.)

АКТ

про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП

м. ____________	"___" ____________ 200_ р.
1. Акт складено представником власника будинку або уповноваженою ним особою _________ _____________________________________________________________________________________, (П. І. Б., найменування підприємства) представником монтажної організації _____________________________________________________, (П. І. Б., найменування підприємства) представником виконавця послуг з ЦО і ГВП ____________________________________________ та (П. І. Б., найменування підприємства) власником, наймачем (орендарем) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженою ними особою (при відключенні секції, під'їзду, будинку) __________________________________________, (П. І. Б.) які підтверджують відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, _________________________________________________________________________________________________________________ (непотрібне закреслити) під'їзду) від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП будинку за адресою _________________________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________. (N житлового будинку, вулиця, N квартири) 2. Відключення виконано шляхом видимого розриву заварюванням приєднань радіаторів (конвекторів) _____ шт., заварюванням стояків _____ шт., залишено транзитних неізольованих стояків діаметром d = ____ мм, ____ шт., ізольованих стояків діаметром d = ____ мм, _____ шт., заварюванням уводів ГВП у квартиру d = ____ мм, _____ шт. 3. Акт складено в трьох примірниках для кожної із сторін.
Представник власника будинку або уповноважена ним особа	_______________________ (підпис)
Представник монтажної організації	_______________________ (підпис)
Представник виконавця послуг з ЦО і ГВП	_______________________ (підпис)
Власник, наймач (орендар) квартири (нежитлового приміщення) або уповноважена ними особа	_______________________ (підпис)

Начальник Управління експлуатації житлового фонду

В. М. Кірюшин

Версія для друку