У гуртожитку два роки нема опалення

Два роки мешканці гуртожитку на вул. Горького, 4 живуть без опалення. Тепло відрізали після того, як завод ”Темп” продав будинок підприємству ”Праймбуд”. Частина людей переїхали до родичів або до іншого гуртожитку. Заселеними залишилися п’ять із дев’яти поверхів.

Гуртожиток розташований неподалік Дніпра на кінцевій зупинці маршруток. Вхідні двері під’їзду оббиті шматками дощок і фанери. У приміщенні значно холодніше, ніж на вулиці. Усередині на стінах і стелі першого поверху — залишки ліпнини. Праворуч — оголошення: ”Шановні! Закривайте двері в туалет, щоб не заморозити труби. Дотримуйтеся чистоти і порядку”.

— То написали для водіїв і кондукторів. Вони принципово не закривають вхідні двері. Та тут і бомжі шастають, — зустрічає 33-річна Оксана Шадорська і веде до себе на загальну кухню третього поверху. — Нам усі кажуть, що в таких умовах жити не можна. А в нас немає іншого виходу. Пропонували інший гуртожиток. А там вдвічі гірше. Крізь щілини видно вулицю, а в дощ без зонтика не зайти.

У гуртожитку живуть 16 сімей. Із 15 дітей найменшій дівчинці 2 роки.

— Дізналися, що будинок продали, як без людей. Хоч до п’ятого поверху він заселений. Уранці ми вийшли на поріг, чекали на тодішнього коменданта Григорія Гуртового, щоб він нам пояснив, що з нами буде далі. Говорити ніхто не захотів, — каже Оксана.

До розмови приєднується сусід Оксани 38-річний Віталій Кропивко. Каже, що 2008-го на верхніх поверхах почали робити ремонт. Із шостого по дев’ятий поверхи вирізали сантехніку, газові плити, повиривали коробки дверей, позривали лінолеум:

— Ми бачили, що масово виносять сантехніку, столярку. Нам пояснили, що роблять ремонт. Але стало відомо, що це не так. Ніби будуть перебудовувати. Ми вийшли з протестами на центральну площу. Прислали комісію, яка підтвердила, що дійсно йде ремонт. Мовляв, заборонити цього ніхто не може. Складається враження, що робилося все для того, щоб нас виселити. Пізніше побачили, що відливи направили в каналізаційний стояк. Восени пішли дощі, водою залило до третього поверху. Ми за свої гроші стоки відновили. А в опалювальний сезон нам не включили тепло. Комунальники підтвердили, що система опалення відрізана. Опалювали обігрівачами, електроенергія була не лімітована. Торік у березні на підстанції для нас встановили карточний лічильник. Тобто гроші ми перераховуємо на картку районних електромереж. По тих показниках кожна сім’я щомісяця платить по 300 гривень.

Кімната Оксани Шадорської крайня, куток стіни зверху до низу в паморозі. Оксана зішкрібає пальцями сніг. Відгортає штору й показує чорне від плісняви підвіконня й рами.

— Це якби ви два дні тому прийшли, то в нас тут і гриби росли. А це був акваріум, — Оксана Шадорська показує на підлозі купу морської гальки і мушлі. — Спочатку померзли рибки, а потім і вода.

У підвалі багатоповерхівки по коліна стоїть вода. Відкачати зараз її не можна, бо все замерзло.

— Боїмося, що будинок у будь-який момент може рухнути. Кажуть, що нас викупило якесь підприємство ”Праймбуд”. Але де воно, ми не знаємо. Представник підприємства Сергій Капля призначає зустріч на вулиці в центрі міста. Каже, що тепер нами займатиметься Київ, — скаржаться мешканці гуртожитку.

За словами Сергія Каплі, справа стосовно купівлі-продажу гуртожитку в суді:

— Люди оскаржують продаж. Ми зараз чекаємо рішення. Яким воно буде, таким його й приймемо. Чи будинок передадуть місту, чи визнають купівлю-продаж не дійсною і повернуть його знову ”Темпу”. Якщо рішення буде на нашу користь, тоді ми розкажемо, що плануємо зробити. Людей звідти ніхто не виселяє й не виселятиме.

Любов Карнарук, "Газета по-українськи"