Основна причина «культурної революції» полягала у розколі, що намітився у КПК після завершення кампанії Великого стрибка. Лю Шаоці, обраний у 1959 році на посаду Голови, а також інші лідери партії, стали сумніватися в правильності курсу, який диктував країні Мао.
Метою було формування нового типу культури як частина будівництва соціалістичного суспільства, зокрема збільшення частки вихідців із пролетарських класів у соціальному складі інтелігенції.
Під культурної революцією розуміють суттєві зміни у духовному житті та розвитку суспільства, а зокрема, поява нових ідеологій, цінностей та традицій. Культурна революція проводиться у разі необхідності реорганізації та перебудови суспільного устрою для досягнення певних цілей.