Вермокс – антигельмінтний препарат широкого спектра дії; найбільш ефективний при ентеробіозі та трихоцефалізі. Викликаючи незворотне порушення утилізації глюкози, виснажує запаси глікогену в тканинах гельмінтів, перешкоджає синтезу клітинного тубуліна, а також гальмує синтез аденозинтрифосфату (АТФ).
Побічна дія від Вермокса та протипоказання запаморочення; випадання волосся; абдомінальний біль; алергічні набряки та висипання.
Майже не всмоктується в кишечнику. Сmax у плазмі крові, як правило, спостерігаються через 2-4 години після прийому. Після прийому препарату в дозі 100 мг 2 рази на добу протягом 3 днів поспіль концентрація в плазмі крові мебендазолу та його метаболіту (2-амінопохідного) не перевищує 0.03 мкг/мл та 0.09 мкг/мл відповідно.
Протипоказання:Підвищена чутливість до мебендазолу, інших компонентів препарату, виразковий коліт, хвороба Крона, печінкова недостатність, дитячий вік до 3 років, вагітність, період лактації, непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; одночасний, прийом з метронідазолом.