Валютні інтервенції центральних банків набули офіційного характеру. Липень 1944 – Бреттон-Вудська угода затвердилазолото-доларовий стандарт». Валюти 44 країн були жорстко прив'язані до долара США, а долар до золота (35 доларів за тройську унцію).
Сучасні гроші не забезпечені ні золотом, ні іншими дорогоцінними металами їх вартість контролюється центральними банками. За певних умов кількість грошей в економіці, а отже, і вартість може різко зрости або, навпаки, скоротитися.
У колоніальній Америці так називали іспанську срібну монету у 8 реалів, яка мала широке ходіння навіть після революції у XVIII столітті. Коли уряд США прийняв власну валюту в 1785 році, то основою став долар, – карбування перших доларів США було розпочато у 1794, до цього в обороті були іспанські монети.
Британський фунт, німецька марка, японська єна, французький франк та всі інші світові валюти були номінально прив'язані до долара США. Причина, через яку всі ці країни погодилися з цим порядком, полягала в тому, що долар США був прив'язаний до золота за ціною 35 доларів за унцію.