Самураї були високодуховними людьми. У ніндзя ж, навпаки, не було понять честі, гідності та вірності. Вони мали виконати доручене завдання – диверсії, розвідка, вбивство за всяку ціну. При цьому їм необхідно залишитися не поміченими і не потрапити.
닌자 «приховується; той, хто ховається» < 忍ぶ синобу «приховувати(ся), ховати(ся); терпіти, переносити» + ки моно – суфікс для людей і професій), інша назва – синобі-но-моно (忍びの者, коротко – синобі 忍び) – розвідник-диверсант, шпигун, шпигун і найманий вбивця в середньовічній Японії; людина, що володіє мистецтвом ниндзюцу.
Саме ж слово «самурай» походить від старовинної невизначеної форми дієслова «служити» (яп. 侍ふ сабурау); тобто самурай – служила людина. Самураї — не лише воїни-лицарі. Вони були і охоронцями свого дайме чи сюзерена, і водночас його слугами у повсякденному житті.
Мусасі Міямото (1584-1645) – японський самурай, вважається одним із найсильніших мечників в історії.