Питома вага сечі залежить кількості розчинених у ній речовин: сечовини, сечової кислоти, креатиніну, солей. Зменшення частки сечі (гіпостенурія) до 1005-1010 вказує на зниження концетраційної здатності нирок, поліурію, рясне питво.
Низька щільність сечі (1,005-1,012) – гіпоізостенурія – свідчить про зниження концентраційної функції нирок. Такий стан спостерігається при зморщеній нирці, хронічному нефриті. Висока питома вага сечі (понад 1,020) можливий при гострому нефриті та цукровому діабеті.
До зниження відносної щільності сечі наводять: рясне питво; сходження набряків при терапії сечогінними препаратами; хронічна ниркова недостатність при хронічних гломерулонефритах та пієлонефритах, нефросклерозі та ін; нецукровий діабет (зазвичай нижче 1,007).
Питома вага остаточної сечі характеризує роботу нирки з розведення та концентрування первинної сечі Залежно від потреби організму. Відносна щільність, або питома вага сечі визначається концентрацією розчинених у ній речовин, насамперед за рахунок солей та сечовини.