Слово «стілець» вважається давньоруським запозиченням із німецьких мов, СР, наприклад, кримсько-готський stul, давньоісландськ. stóll чи нім. Stuhl. Столяр, який виготовляв стільці, іменувався на Русі «стільник» або «стільник».
Стілець у медицині – Кал, дефекація. Рідкий стілець – Пронос. Жорсткий стілець – Запор.
Кал або стілець, або випорожнення, або фекалії (лат. faeces) – Вміст нижніх відділів товстої кишки, що виводяться з організму при дефекації. Кал – Кінцевий продукт травлення, що утворюється внаслідок складних біохімічних процесів у шлунково-кишковому тракті. Вважається що кал утворюється з хімусу у товстій кишці.
Історія появи стільця: перші прототипи Вперше стільці-крісла зі спинками та підлокітниками розробили для царських осіб. Це дозволяло правителю височіти над підданими і сидіти тривалий час, спираючись на спинку та підлокітники. Предмети прикрашалися різьбленням, фарбами, дорогоцінним камінням.