За скоєне злодіяння Сільський Оракул також прокляла Кратоса, наклавши на його шкіру порох померлих дружини та дочки. Після цього дня воїн отримав прізвисько Примара Спарти (англ. Ghost of Sparta), а його шкіра стала мертвенно-білою, що відрізняло Кратоса від інших смертних.
З дарованою йому божественною зброєю – Клинками Хаосу (Blades of Chaos) – Кратос був непереможним, але почесна служба не принесла йому щастя. Підступний, як і всі боги Олімпу, Арес обманом змусив Кратоса знищити свою власну сім'ю, тим самим залишивши в його житті лише одну мету – боротися, вбивати та мстити.
У першій грі серії його головний мотив – це помста Аресу. Боги звертаються до нього із завданням вбити його, і Кратос приймає завдання, щоб помститися Аресу за сім'ю.
Кратос, що ухнув у Підземний світ, з нього вибрався, тим самим вставши в один ряд з Гераклом, Орфеєм, Тесеєм та Сізіфом. У фінальній сутичці з Аресом він розкрив шухляду Пандори — вивільнена звідти сила перетворила його на богоподібну істоту, що й дозволило здолати бога війни.