1627 року німецький астроном Юліус Шіллер зробив спробу повної реформи астрономічних найменувань. У своєму атласі "Християнське зоряне небо" (лат. Coelum Stellatum Christianum) він запропонував нові назви для сузір'їв, небесних світил та планет.
Пітер Кейзер, штурман на кораблі голландського купця де Хоутмана, під час плавання навколо мису Доброї Надії у 1595-1596 роках побачив та назвав дванадцять південних сузір'їв. Серед них були Журавель, Золота Риба, Муха, Павич, Південний Трикутник та інші.
Хто давав назви сузір'ям північного неба? Перші сузір'я виділялися жителями Північної півкулі: шумерами, греками, єгиптянами, римлянами. Тому ті сузір'я, які видно у Північній півкулі, вони називали іменами своїх богів та героїв.
Напевно кожен з нас хоч раз у житті ставив собі запитання: "Чому сузір'я так називаються?". Найпростіша відповідь, отримана нами ще в школі, звучала так: "Тому, що, за поданням древніх пастухів і зорелюбів, зірки, складаючись у певні постаті, нагадували їм образи з міфів і легенд".