Декарта З цього міркування і випливає відоме твердження Декарта: “Я мислю, отже, я існую”. Це безсумнівне твердження служить основою пізнання.
У першому розділі “Пристрастей душі”, трактату про емоції раннього Нового часу, Декарт заходить так далеко, що стверджує, що він писатиме на цю тему, “ніби ніхто не писав про це раніше”. Його найвідоміше філософське твердження – “cogito, ergo sum” (“Я мислю, отже, я існую”; фр.
Той шлях, що пройшов Декарт, – це шлях досягнення істинного знання, тобто очевидного і виразного, як факт думки. Декарт використовує свій метод як узагальнювальний принцип отримання знання для всіх наук.