Роки з 1604 по 1618 відомі в історичній літературі під назвою епохи Смутного часу або часу нашестя самозванців. Цар Федір Іванович, останній із живих синів Івана Грозного, помер 7 січня 1598 року бездітним. Його смертю закінчилася династія Рюриковичів, які правили Руссю понад 700 років.
Федір Годунов – роки правління 1605; Лжедмитрій 1 – роки правління 1605–1606; Василь Шуйський – роки правління 1606–16010; Лжедмитрій 2 – роки правління 1608-1610 (під ним знаходилася половина російських земель)
Залеманом і символізували обрання нової династії як одне з найважливіших подій історії Росії [12, с. 61]. Серед горельєфів фризу нижнього ярусу пам'ятника також було представлено учасників подій Смутного часу: патріархи Гермоген та Філарет, Михайло Романов, Мінін та Пожарський, Авраамій Паліцин та Іван Сусанін.