Міщанин – міський обиватель. У Росії до 1917 – людина, що входить в міщанський стан, що складалося з дрібних домовласників, городян і ремісників.
Міщанство – визначення типу характеру та особистості людини. За одним визначенням, міщанин – Людина, для якої характерні такі риси, як дріб'язковість, скупість, відсутність твердих переконань, почуття відповідальності перед суспільством.
Офіційний стан міщан було оформлено у Жалуваній грамоті містам Катерини II у 1785 році. Найменування «міщани»в ній було визначено як «міські обивателі», «середнього роду люди», дрібні торговці та ремісники. Міщанський стан за становищем стояло нижче купецького.
Зазвичай міщанами називають малоосвічених людей, чиї інтереси дріб'язкові та обмежені власним побутом та благополуччям, а епітет.міщанський» Часто прикладають до смаку, по-обивательно поганому.