е. Етнічно вікінги були не тільки предками людей, яких ми зараз називаємо данцями, норвежцями та шведами.
В основному це були племена (дани, свеї, ґети, гути та ін.) у стадії розкладання родоплемінного ладу, що жили на території сучасних Швеції, Данії та Норвегії, яких штовхало за межі рідних країн перенаселення та голод. За релігійною приналежністю вікінги у переважній більшості були язичниками.
Предками вікінгів були, найімовірніше, землероби кам'яного віку, що прийшли в Скандинавію близько 6000 років тому і витіснили або асимілювали місцевих мисливців-збирачів, чиї предки опинилися тут наприкінці останньої Льодовикової епохи, приблизно ще на 6000 років раніше.
Це володарі гаплогрупи I1, звичайній для Норвегії та Швеції, але нетиповою для Росії. Нащадки вікінгів є у північних, а й у південних містах. На Русі скандинавів знали як варягів, русів та колб'ягів. У цей час на Заході була лише назва нормани – «північні люди».