Зазвичай наречений зі своїми друзями чи друзі нареченого без його участі викрадають наречену та привозять до будинку нареченого. Там родичі нареченого намагаються заспокоїти викрадену дівчину і вмовити її вийти заміж за свого викрадача.
Викуп невести — плата грошима чи майном, яку наречений вносив батькам чи родичам нареченої, іноді – громаді, а під час весільного обряду – дружкам із боку нареченої. Звичай, що має стародавнє коріння. У європейських країнах – як розвага, частина весільного обряду.
Можна зняти сам момент викрадення: наречену (Звичайно вже у весільному вбранні) хапають двоє амбалів, запихають у чорний джип або білу тоновану шістку і відвозять у невідомому напрямку.
Звичай викрадення нареченої існував з давніх часів. Про це говорять грецький міф про викрадення Зевсом Європи, біблійний опис війни між Ізраїлем та коліном Веніаміна, римське переказ про викрадення сабінянок. У стародавніх слов'ян відомий обряд умикання (відведення) нареченої.