Для перевірки суфікса дієслова необхідно визначити його форму однієї особи однини реального часу. Задаємо собі питання: Якщо у формі 1-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу є УЮ, ЮЮ, то пиши суфікси ОВА, ЄВА. Якщо слово довге і містить ІВАЮ, ІВАЮ, то пиши суфікси ІВА, ІВА.
Якщо у формі 1 особи дієслово закінчується на ненаголошених -ваю/-иваю, то в невизначеній формі і у формі минулого часу пишеться суфікс –ива-/- верба-. Як застосувати це правило: я розпробую – розпитати, розпробував; запізнююсь — запізнюватися, запізнювався.
«здійснювати дію, властиву певному місцю, названому мотивуючим словом» ◆ квартира → квартировать ◆ шлюз → шлюзовати «проводити вказаний час» ◆ зима → зимовать
Від суфіксів -ова-/-єва-; -ива- /-ива- слід відрізняти суфікс –ва-. Цей суфікс завжди ударний; йому передує голосне коріння, яке можна перевірити. Наприклад: долати – здолати; встигати – встигнути; видавати – видати; обвивати – обвивати; обвівати – обвіяти, долати – подолати.