Präteritum ( Претеритум ) – це минулий час для писемного мовлення та текстів. Використовується зазвичай у художніх творах, газетних статтях і книжках, історіях і монологах про минулі події, коли подія або дія жодним чином не пов’язана з теперішнім моментом.
Ich tanzte. – Я танцював (минулий час – Präteritum). Це схоже на англійський минулий час, де ознакою минулого часу є закінченн я-ed: I dance – I danced (Я танцюю – я танцював). Отже, вставляєтьс я-t-, а далі йдуть усе ті самі особисті закінчення.
Plusquamperfekt використовується в тому випадку, коли треба показати (підкреслити), що якась подія відбулася раніше за подію, про яку зараз ідеться. Plusquamperfekt утворюється за тими самими правилами, що й Perfekt, але в якості допоміжних дієслів використовуються Präteritum від дієслів sein/haben- waren/hatten.
Прете́рит або Претеритум (нім. Präteritum або нім. Imperfekt) – простий минулий час, один із шести часів німецької мови. Слугує для передачі дії в минулому, зустрічається в оповіданні.