В. Анненкова, повість народилася з «канцелярського анекдоту» про бідного чиновника, який втратив свою рушницю, на яку він довго й наполегливо збирав гроші. Усі сміялися анекдоту, заснованому на справжній події, один Гоголь вислухав його задумливо і повісив голову.
Відомо, що й сама повість виникла з «канцелярського анекдоту» про бідного чиновника, який втратив свою рушницю, на яку довго збирав гроші: «Анекдот був першою думкою чудовою повісті його „Шинель”», – повідомляє П. В. Анненков.
Гоголь у цьому творі показує людський егоїзм, безсердечність, байдужість до чужих бід і проблем, нерівність у суспільстві. Історія головного героя повісті викликає жаль у читача, але не викликає її в інших персонажах твору.
Гоголь почав працювати над повістю у 1839 році і повертався до неї протягом двох наступних років. Основна частина повісті написана у Римі — як і поема «Мертві душі», над якою Гоголь працював паралельно. У 1841 році повість була закінчена.