За Олександра I проводиться масштабна реформа державного управління. Він створює Неодмінну раду – орган, який міг обговорювати і навіть скасовувати укази імператора. Колегії було замінено міністерствами, на чолі яких стали відповідальні особи.
За Олександра I до Росії були приєднані території Східної Грузії (1801), Фінляндії (1809), Бессарабії (1812), Азербайджану (1813) та Варшавського князівства (1815). Після Вітчизняної війни 1812 і вигнання Наполеона I з Росії Олександр очолив антифранцузьку коаліцію європейських держав (1813 – 1814).
Зміст
- 1 Негласний комітет
- 2 Реформа органів центрального управління 2.1 Законодавчий орган 2.2 Сенат та Синод 2.3 Міністерська реформа
- 3 Програма перетворень Сперанського
- 4 Фінансова реформа
- 5 Реформа в галузі освіти
- 6 Проекти селянської реформи
- 7 Конституційні проекти
- 8 Згортання реформ
Олександр I мав намір здійснити радикальну реформу політичного устрою Росії. Він мріяв про конституцію, яка гарантувала всім підданим особисту свободу та громадянські права, хотів звільнити селян. І наявність такого бажання була цілком закономірною.