В основі вчення лежить концепція Неба і небесного повеління, яке визначає долю . У Китаї імператорів завжди шанували як дітей Неба, тому їхня влада впродовж кількох тисячоліть була незаперечною.
В основу вчення лягли відносини між людьми і державою, між людьми, що належать до різних верств суспільства і між усіма громадянами країни загалом. Філософію Конфуція не можна вважати в строгому розумінні цього слова релігією, хоча воно і було прийнято до дії ще за життя мудреця і стало державною релігією.
Центральними для конфуціанства є: Поняття “жень” (або “чжен”), яке можна перекласти як “гуманність”, “людяність”, “людинолюбство”. Цей принцип можна сформулювати таким чином: “Не роби іншим того, чого не бажаєш собі, і допомагай їм досягти того, чого хотів би досягти сам”.
Конфуціанство – етико-політичне вчення, в якому центральне місце посідають питання моральної природи людини, життя сім’ї, управління державою; виникло в Стародавньому Китаї та мало великий вплив на розвиток духовної культури, політичного життя й суспільного ладу Китаю протягом понад двох століть…