Англосаксонська (Також донормандський) період в історії Великобританії (V-XI ст.) Починається з колонізації Британських островів окремими групами німецьких племен – в основному англів, саксів і ютів – і створення ними так званих англосаксонських королівств; верхнім кордоном вважається Нормандське завоювання 1066 року.
Англосакси (англ. Anglo-Saxons, нім. Angelsachsen, дат. angelsaksere) – давньонімецькі племена англів і саксів, до яких приєдналися юти та фризи.
У розширювальному значенні «англосакси– це англомовні країни: Великобританія, США, Канада (крім Квебеку), Австралія, Нова Зеландія.
Англосаксами їх стали називати через історичний контекст. Англосакси – це давньонімецькі племена англів і саксів, які у середині V століття переселилися до Британії. Пізніше племена англів, саксів і ютів зробили помітний внесок у формування англійської ідентичності нарівні з кельтами та норманнами.