У фонетичній транскрипції двокрапка після знака звуку означає його довготу (у цьому значенні вона радше є діакритичним знаком).
Довгота звуку позначається в транскрипції 2-ма крапками [ i: ], [ ɔ: ].
Знаком того, що читач має справу з транскрипційним записом мови, що звучить, слугують квадратні дужки : [ ]. Російське письмо влаштоване так, що в ньому одна буква може передавати два звуки (ёж) або, навпаки, дві букви – один звук (грузчик).
“Кома” вгорі рядка – це основний наголос, внизу – вторинний. Знаки наголосу ставляться перед ударним складом. Наприклад, [ˌɪntəˌnæʃnlaɪˈzeɪʃ(ə)n]. Символи, укладені в круглі дужки, можуть ігноруватися під час вимови.