У слов'янських племен, переважно південних, сова окрім мудрості символізувала ще й любов до дітей. У багатьох казках вона була добрим порадником і вірним провідником. У кельтській міфології сова була темним символом, що несе смерть. Їй приписували допомогу відьмам і чаклунам.
Сова є амбівалентним символом. Це птах мудрості, але також мороку та смерті. Будучи атрибутом богині Афіни, сова символізує мудрість, пізнання. Сови мають здатність бачити вночі, бачити все навколо себе, не рухаючись з місця, а тільки повертаючи голову, у них мудрий проникливий погляд.
З давніх часів сова вважалася символом мудрості та знань. У стародавніх греків вона була священним птахом богині мудрості Афіни (а саме — домовий сич). За однією з християнських традицій, сова символізує мудрість Христа, яка проявляється серед первозданної пітьми (Saunders, 1995).
СОВА — традиційно є символом мудрості. Ця символіка бере свій початок із давніх Афін, де сова вважалася супутницею та атрибутом богині мудрості та навчання Афіни (Афіна зазвичай зображується з совою на плечі). Саме в цій якості зображення сови часто трапляється на грецьких монетах.