Викраденням людини є її незаконне захоплення, переміщення та подальше утримання з метою скоєння іншого злочину або з інших мотивів. Викрадення можливе і шляхом обману потерпілого чи зловживанням довірою з метою його подальшого захоплення та утримання.
Об'єктивна сторона злочину виражається у діях із захоплення (заволодіння) та переміщення людини в інше місце для подальшого утримання проти його волі. Ці дії можуть здійснюватися як таємно, так і відкрито шляхом застосування насильства або іншими способами, наприклад шляхом обману.
Викрадення людини вважається закінченим на момент фактичного захоплення, незалежно від терміну утримання, який на кваліфікацію не впливає. Незаконне ж позбавлення волі вважається закінченим тоді, коли особа фактично позбавляється можливості на власний розсуд пересуватися і переміщатися у просторі.
Так, захоплення заручника закінчено в момент захоплення (утримання) осіб, тоді як незаконне позбавлення волі закінчено з моменту позбавлення потерпілого можливості самостійно обирати місце перебування, а викрадення, своєю чергою, закінчено з початку переміщення потерпілого на інше місце проти його волі.