Ібрагім-Огли вбив Анфісу справді з рушниці Прохора, але Прохор цією рушницею майже ніколи не користувався, вона валялася десь у коморі.
На суді Прохор Громов звинуватив у вбивстві свого вірного помічника — людину, завдяки якій вижив у подорожі до Похмурий–річці, черкесу Ібрагіма. Але до кінця роману стає ясно, що Анфісу убив якраз таки палко коханий нею юнак. Втім, образ застреленої коханки не давав молодій людині спокійно жити.
Образ та біографія Прохора Громова Трагічна доля головного героя, що закінчилася самогубством, стала основою цікавого сюжету. Письменник у своєму творі зібрав величезний життєвий матеріал, переданий йому Миколою Юхимовичем Матоніним – нащадком відомого у Сибіру роду.