Виходячи з бажання знищити єдиного свідка своїх гріхів, Доріан встромляє ніж у портрет, після чого вмирає сам.
Слуги, що піднялися на крик, виявляють у кімнаті мертве тіло старого у фраку. І портрет, непідвладний часу, у своїй сяючій величі. Так закінчується роман-притча про людину, для якої «в інші хвилини Зло було лише одним із засобів здійснення того, що він вважав красою життя».
Dorian Gray syndrome) – культ молодості, що розглядає можливе більш тривале збереження способу життя, у тому числі в рамках особливостей, властивих юнацькому чи молодшому періоду життя. Виявляється у страху перед фізичним в'яненням чи старінням.
Вся справа в тому, що Доріан НЕ ЗНАВ, що його душа живе у портреті. Він хотів знищити портрет як доказ і продовжувати жити. Вмирати він не збирався.