Основним джерелом права традиційно залишається нормативно-правовий акт. Нормативно-правовий акт – це офіційний документ встановленої форми, що приймається в спеціальному порядку спеціально уповноваженими органами держави, що містить норми права.
Самим першим джерелом права слід вважати правовий звичай. Розрізняють джерело права у матеріальному, ідеологічному та формальному (юридичному) сенсі.
Джерелом права не є норми моралі, оскільки область регулювання в моралі інша: дружба, любов, взаєморозуміння. До них право має дуже віддалене відношення. До того ж, як правило, норми моралі не мають правове закріплення, а це неодмінний атрибут джерела права.
Джерелом права є об'єктивною реальністю. Його початок закладено у людському житті. Коли право набуває юридичної сили, в нього має бути доступна форма висловлювання. формою права називають зовнішню форму вираження права.