agglutinatio – «приклеювання») – склеювання та випадання в осад з однорідної суспензії бактерій, еритроцитів та ін клітин, що несуть антигени, під дією специфічних речовин – аглютинінів, у ролі яких можуть, наприклад, виступати антитіла або лектини.
Реакція аглютинації настає тоді, коли аглютиноген, що знаходиться в еритроцитах, зустрічає у сироватці відповідний аглютинін. Існує два аглютиногени, що позначаються (А і В), і відповідно до цього – два аглютиніни: (анти-А і анти-В), які для стислості позначені (α- і β-).
При зміні кислотно-лужного балансу крові у бік закислення (від 7,43 до 7,33) відбувається склеювання еритроцитів як монетних стовпчиків, чи його агрегація.
Поява аглютиногенів починається в міру розвитку ембріона, і, на момент народження, організм дитини містить їх досить багато. Однак аглютиніни у плазмі ще не сформовані – вони з'являються на одинадцятому місяці життя. Тому групу крові новонароджених визначають лише за груповими антигенами.