Цивілізація (від латів. civilis – громадянський, державний): у філософському значенні: соціальна форма руху матерії, що забезпечує її стабільність і здатність до саморозвитку шляхом саморегуляції обміну з навколишнім середовищем (людська цивілізація у масштабі космічного устрою);
Цивілізацію утворюють і характеризують особливості природного середовища (кліматичні умови, географічний та демографічний фактор), досягнутий рівень потреб, здібностей, знань та навичок людини, економіко-технологічний спосіб виробництва та лад соціально-політичних відносин, етнічний та національний …
Вважається, що першою цивілізацією на землі була цивілізація стародавньої Месопотамії. Саме в Месопотамії у IV тис. до н. е.