ῥέω – текти, струменіти, розтікатися і т. д.) – організація музики в часі. Ритмічну структуру музичного твору утворює послідовність тривалостей – звуків та пауз.
реальна звукова будова конкретного віршованого рядка на противагу абстрактній метричній схемі; у цьому значенні, навпаки, ритм є окремим випадком («ритмічною формою», «варіацією», «модуляцією») метра та віршованого розміру.
Ритм – чергування однакових відрізків через рівні проміжки. Цьому закону підпорядковується природа, людська мова і вірші.