Займенник відповідає на запитання: хто? що? (Я, він, ми); який? (будь-який, кожен, кожен); чий? (Мій, свій, наш); де? (Там); коли? (тоді); скільки? (кілька)… Питання, на яке відповідає займенник, залежить від того, на що – предмет, ознака чи кількість – він вказує.
Займенник — це самостійна частина мови, яка включає у собі слова, які вказують на предмети, їх ознаки та кількість, при цьому не називають їх конкретно. Приклади займенників: (хто?)
Займенник (Лат. pronomen) – Самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх, тобто замінює іменник, прикметник і числівник.
Займенник – Самостійна частина мови, слова якої вказують на предмети, але не називають їх. Особисті займенники називаються так тому, що вони можуть мати особу. Займенники я, ми ставляться до першої особи, ти, ви – до другої особи, він, вона, вона, вони – до третьої особи.