Рівнини – значні за площею ділянки поверхні суші, дна морів та океанів, для яких характерні: незначний ухил місцевості (до 5°) та невелике коливання висот (до 200 м); яке якщо й сягає сотень метрів, то ці зміни мають місце на великому протязі.
За загальним характером поверхні рівнини бувають горизонтальні, опуклі, увігнуті, плоскі, горбисті. За походженням рівнин розрізняють такі типи: морські акумулятивні (див. Акумуляція).
на великих рівнинах зустрічаються пагорби, гряди, улоговини озер, долини річок, яри, балки тощо.
плоскі або горизонтальні – Велика Китайська та Західно-Сибірська рівнини. горбисті – у рельєфі зустрічаються окремі пагорби, сопки, яри. приклад – Східно-Європейська рівнина. увігнуті – до них відносять рівнини міжгірських западин.