ч. ля́хи (польськ. Lędzianie) — слово в літописі Нестора, що спочатку вживалося для позначення західнослов'янських племен — полян (поляків), лютичів, мазовшан та поморян.
Ляхи – Слово в літописі Нестора, що спочатку вживалося для позначення західних слов'ян – полян (поляків), лютичів, мазовшан і поморян.
Ось хитливий лях – Це дуже ємна, образна, розхожа форма сприйняття російської свідомості. Визначення характеру поляка — це буде гордість, гонор, пихатість.
szlachta, імовірно від давньоверхньонімецького slahta – рід) – дворянство в Королівстві Польському, Великому князівстві Литовському, а після Люблінської унії 1569 і Речі Посполитої.