Існує тринадцять кореневих серверів DNS, їх доменні імена мають вигляд letter.root-servers.net, де letter – літера від a до m (див. інформаційні сайти http://letter.root-servers.org). Кожен кореневий сервер DNS складається з безлічі хостів-реплік, що розміщуються в різних локаціях мережі Інтернет і мають одну IP-адресу.
Команда ipconfig /all дозволяє отримати інформацію про налаштування протоколу IP і, в тому числі, про серверах DNS, що використовуються в системі. srchlist=N1[/N2/…/N6] – встановити домен N1 та перелік пошуку N1, N2 і т.п.
Офіційні кореневі сервери DNS адмініструються корпорацією ICANN, заснованою урядом США, а останнім часом – та іншими організаціями, що діють за погодженням з ICANN. У результаті жодна з цих організацій, як комерційних, так і державних, не контролює всю систему серверів.
Десять кореневих серверів стоять у США, де історично виник інтернет, решта в Нідерландах, Швеції та Японії. При цьому є сотні дзеркальних серверів (anycast), зокрема десять у Росії – у Москві, Санкт-Петербурзі чи Єкатеринбурзі. Усі кореневі сервери – Самостійні.