Зворушливий і чутливий Ніколенька Іртіньєв (на початку йому десять років, наприкінці – шістнадцять), прообраз якого – сам Толстой, живе звичайним життям: неохоче вчиться, із задоволенням грає, складає погані вірші, вперше закохується, переживає смерть матері, стає незграбним підлітком, заздрить братові, …
Ніколенька дуже люблячий, ніжний хлопчик, що думає і глибоко відчуває. Він нескінченно любить свою маму, турбується про неї, плаче від однієї думки коли-небудь її втратити, він не уявляє свого життя без її ласки, турботи, милого і палко коханого її обличчя, ніжних рук.
Ніколенька згадує, як солодко було засинати у кріслі у вітальні і з якою ніжністю його будила мати і відправляла спати. Піднявшись у спальню, герой починав палко молитися про здоров'я близьких йому людей.
Головний герой автобіографічного твору Лева Миколайовича Толстого "Дитинство"постає перед читачами в образі Ніколеньки. Ніколеньку читач бачить як мрійливого, вразливого хлопчика, що важко переживає всі тяготи життя, з якими йому доводиться зіткнутися в реальному світі.