Першу вакцину проти поліомієліту розробив вірусолог Гіларі Копровський на основі одного серотипу живого, але атенуйованого (ослабленого) вірусу. Прототип вакцини Копровського було дано восьмирічному хлопчикові 27 лютого 1950 року.
У січні 1959 року було розпочато вакцинацію в регіонах, які найбільше постраждали від поліомієліту, – Литовській та Естонській СРСР. Потім воно поширилося на весь Радянський Союз. Із січня до травня було щеплено від 9 млн до 10 млн дітей.
Хворіли завжди діти раннього віку, а випадки хвороби реєструвалися влітку. Перший зареєстрований спалах поліомієліту в США стався 1841 року в штаті Луїзіана (10 випадків захворювання, смертельних випадків не було).