ь – не позначає звуку; е – [й'] – приголосний, непарний дзвінкий, сонорний, непарний м'який; [о] – голосний, ударний; т – [т] – приголосний, парний глухий, парний твердий.
б – корінь, є – закінчення, б – основа.
Звуко–літерний розбір прийнято робити за таким алгоритмом:
- Кількість складів, наголос.
- Повна транскрипція слова.
- Голосні звуки: ударний або ненаголошений, якою буквою позначений.
- Згідні звуки: дзвінкий, сонорний чи глухий, парний чи непарний; твердий чи м'який, парний чи непарний; якою літерою позначено.