Петро Петрович Лужин – наречений сестри головного героя, який має до своїх 45 років високий чин надвірного радника та своєрідну життєву теорію, завдяки якій він стає таким собі "теоретичним" двійником Родіона Раскольникова і глибше розкриває образ бідного студента. Цікавий факт: ім'я Петро означає "камінь".
Людина він благонадійний і забезпечений, служить у двох місцях і має свій капітал. Правда, йому вже сорок п'ять років, але він досить приємної зовнішності і може подобатися жінкам, та й взагалі людина він дуже солідний і пристойний, трохи тільки похмурий і ніби зарозумілий.
Причини божевілля набоківського героя та її загибелі зовсім на матеріально-фізичного, а зовсім іншого порядку — вони ірраціональні. Адже у фіналі роману цілком ясно сказано, що загинув Лужин від зіткнення зовсім не з дійсністю, а з «шаховими безоднями».