Науковий стиль – функціональний стиль мовлення літературної мови, якому притаманний ряд особливостей: попереднє обмірковування висловлювання, монологічний характер, суворий відбір мовних засобів, тяжіння до нормованого мовлення.
Домінанта наукового стилю – понятійна точність, підкреслена логічність мови. Точність наукової мови передбачає відбір мовних засобів, які мають якістю однозначності і здатністю найкраще висловити сутність поняття, тобто логічно оформленої спільної думки про предмет, явище.
Традиційно виділяють п'ять основних різновидів функціональних стилів мови, що відрізняються умовами та цілями спілкування у якійсь сфері суспільної діяльності: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, розмовний, художній.
Що використовується у науковому стилі? Сфера використання наукового стилю мови – галузь науки та навчально-наукової діяльності. В першу чергу, використовується у письмовій формі промови: підручники, статті, дисертації, доповіді, енциклопедії та ін Але зустрічається і в усній формі (наприклад, при проведенні наукових конференцій).