Головним звинуваченням на адресу Ганни Андріївни було те, що вона не писала про революцію та соціалізм. У 1946 Ахматову називали «типовою представницею чужою для нашого народу порожньої безідейної поезії. Її вірші неможливо знайти терпимі у радянській літературі». Перебуваючи в опалі, вона була позбавлена продуктових карток.
Зощенка зображує радянські порядки та радянських людей у потворно карикатурній формі, наклепницько представляючи радянських людей примітивними, малокультурними, дурними, з обивательськими смаками та звичаями. Злісно хуліганське зображення Зощенка нашої дійсності супроводжується антирадянськими випадами.
Ахматову звинуватили у безідейності та (увага!) еротиці, а Зощенка назвали «бульбом і підонком літератури» за таку кумедну річ, як «Пригоди мавпи». Постанова була прийнята на засіданні ЦК 14 числа, а опублікували її в «Правді» 21 серпня.