Випічка, схожа на пряники, з’явилася на Русі приблизно в IX столітті. Її рецепт привезли на руські землі варяги. Називали ці ласощі “медовим хлібом” і готували з житнього борошна з ягідним соком і великою кількістю меду.
Перша письмова згадка про тульський пряник датована 1685 роком, але, за словами істориків, на Русі це пряне печиво з’явилося приблизно на століття раніше – за доби Великих географічних відкриттів. Пряники тоді робили майже у всіх російських містах і селах.
Поминальна трапеза закінчувалася частуванням пряниками, а в пам’ять про загиблих російських воїнів випікали поминальні пряники солдохрести. Найошатніші й найрозмальованіші пряники випікали до весіль. Вяземськими виробами традиційно прикрашали різдвяну ялинку.