Руслан – головний герой поеми Олександра Пушкіна «Руслан та Людмила». Витязь, що втілює в собі ідеальні якості доблесного чоловіка, – фізичну силу, душевне шляхетність, доблесть воїна.
Пушкін черпав натхнення, ймовірно, з «Повісті про Єруслана Лазаревича», а це усний варіант тюркського дастана про богатиря Рустама на прізвисько Арслан (Лев). У Пушкіна Руслан мабуть кипчак-половец. Тобто ім'я Руслан за походженням тюркське. Про це йдеться у багатьох джерелах.
Київський князь Володимир видає свою дочку Людмилу за хороброго богатиря РусланаАле в першу шлюбну ніч наречену викрадає старий чаклун Чорномор — карлик з неймовірно довгою бородою. Князь скасовує весілля та оголошує, що чоловіком Людмили стане той, хто її врятує.
Князь Руслан є хоробрим, відважним, безстрашним богатирем (вітязем): "За князя хороброго Руслана…"