«Хаджі-Мура́т» — повість Льва Толстого, написана в наприкінці 1890-х — на початку 1900-х та опублікована у 1912 році, після смерті письменника. Головний герой повісті — справжнє історичне обличчя, Хаджи-Мурат, наиб Шаміля, в 1851 року перейшов убік росіян, а наступного року загинув під час спроби тікати у гори.
«Хаджі–Мурат» – Один з останніх творів Толстого, підсумкове висловлювання письменника про особисту свободу і про те, що її пригнічує. Це безжальна характеристика російської колоніальної політики, яка спирається на документи задокументовані.
Однак у квітні 1852 року Хаджі–Мурат, через недовіру до росіян, втік у гори і 23 квітня (5 травня) 1852 року був вбито під час перестрілки поблизу м. Нухі (нині місто Шекі в Азербайджані). Кавказький фольклор зберігає ряд переказів про Хаджі–Мурате.
Лев ТолстойХаджи-Мурат / АвторГраф Лев Миколайович Толстой — один з найвідоміших російських письменників і мислителів, один з найбільших письменників-романістів світу. Учасник оборони Севастополя Вікіпедія