Центральний комітет Комуністичної партії Радянського Союзу (до весни 1917: ЦК РСДРП, 1917—1918 ЦК РСДРП(б), 1918—1925 ЦК РКП(б), 1925—1952 ЦК ВКП(б)) — вищий партійний орган .
Як правило, до нього входили: Генеральний секретар ЦК КПРС, голова Ради міністрів СРСР, голови президій Верховних рад СРСР та РРФСР, перші секретарі ЦК КПУ, перші секретарі Московського міськкому та/або Ленінградського обкому КПРС, з 1973 також голови КДБ, міністри іноземних та оборони.
«Більшовиками» стали називати після ІІ з'їзду РСДРП групу, яка отримала більшість на виборах до ЦК партії. Більшовики прагнули створити партію професійних революціонерів, меншовики ж боялися криміналізації партії та схилялися до легітимних методів боротьби з самодержавством (реформізмом).