Контекст – закінчений уривок письмового або усного мовлення (тексту), загальний зміст якого дає змогу уточнити значення окремих слів і речень, що входять до нього. Часто трапляється так, що зрозуміти істинний зміст якоїсь фрази чи навіть речення вдається лише під час розгляду змістовного уривка мовлення чи тексту.
Контекст (від лат. contextus – “з’єднання”, “зв’язок”) – окремо взятий самоцінний уривок письмового або усного мовлення (тексту), загальний зміст і стиль якого дає змогу уточнити розуміння окремих слів, фраз і логічних конструкцій, які входять до нього.
Контекст (від лат. contextus – “з’єднання”, “зв’язок”) – термін, широко вживаний у низці гуманітарних наук (лінгвістика, семіотика, соціологія, філософія, антропологія), які прямо або побічно вивчають мову і спілкування.
З формальної точки зору, контекст процесу об’єднує в собі користувацький контекст, реєстровий контекст і системний контекст (*). Призначений для користувача контекст складається з команд і даних процесу, стека завдання і вмісту спільно використовуваного простору пам’яті у віртуальних адресах процесу.