Гідрохлортіазид – тіазидний діуретик. Порушує реабсорбцію іонів натрію, хлору і води в дистальних канальцях нефрону. Збільшує виведення іонів калію, магнію, бікарбонату; затримує в організмі іони кальцію. Діуретичний ефект настає через 2 год, досягає максимуму через 4 год і триває до 12 год.
Артеріальна гіпертензія (як монотерапія або у складі комбінованої терапії), набряковий синдром різного генезу (хронічна серцева недостатність, нефротичний синдром, передменструальний синдром, гострий гломерулонефрит, хронічна ниркова недостатність, портальна гіпертензія, затримка рідини при …
Гідрохлортіазид та його комбінації використовуються для лікування артеріальної гіпертензії, а також набряків, асоційованих із хронічною серцевою недостатністю та захворюваннями печінки. Згідно з отриманими даними, у пацієнтів, які приймають гідрохлортіазид, спостерігається дозозалежний ризик розвитку немеланомного раку шкіри.
Висновок: Використання індапаміду у складі комбінованої антигіпертензивної терапії є переважним порівняно з гідрохлортіазидом.