У Громадянську війну служив в армії, у дивізії Кіквідзе. У 1922 році подався на Кубань “ишачить на кулаков, благодаря чему и жив остался”. Батько, мати і сестра Андрія померли від голоду.
У короткій фронтовій відпустці А. Соколов дізнається, що дружина й обидві дочки загинули під час бомбардування. Із близьких у нього залишився тільки син, але і він гине в останній день війни – 9 травня. Витримав Андрій Соколов і ці жорстокі випробування, жодної сльозинки не зронив, видно, “на серці засохли.
Довоєнне життя Соколова Своє довоєнне життя Соколов назвав звичайним. Народився він 1900 року, під час Громадянської війни служив у Червоній Армії. У голодний 1922 рік Соколов працював на куркулів і вижив, а його сім’я померла від голоду.