Швидше за все, городничий є уособленням реальних людей, які мають і ті, та інші риси характеру. Він не любить працювати, є неробою, але при цьому вміє гарно говорити про свої справи. Паразитичний спосіб життя повністю його влаштовує, він грає в карти, краде та ходить до церкви щонеділі.
Городничий, вже постаріла на службі і дуже недурна по-своєму людина. Хоча й хабарник, але поводиться дуже солідно; досить серйозний; дещо навіть резонер; каже ні голосно, ні тихо, ні багато, ні мало. Його кожне слово значне. Риси обличчя його грубі й жорсткі, як у кожного, хто почав службу з нижчих чинів.
Згідно з указами, що діяли в Росії (1775 і 1835)5, Протяг-Дмухановський, для того, щоб бути призначеним на посаду городничого, повинен був полягати в чині колезького асесора (чи, відповідно до військової табелі про ранги, – майора).
Значення істор. посада адміністративно-поліцейського начальника повітового міста; особа, яка обіймала цю посаду (у Росії XVIII–XIX століть) ◆ Немає прикладу вживання (див.