За конструктивною реалізацією мережеві плати поділяються на: внутрішні – окремі плати, що вставляються в ISA-, PCI-або PCI-E-слот; зовнішні, що підключаються через USB-, LPT- або PCMCIA-інтерфейс, що переважно використовуються в ноутбуках; вбудовані у материнську плату.
Внутрішні мережеві карти підключають до роз'єм PCI-E. Зручність внутрішніх мережевих карт в тому, що вони не займають вільні USB-роз'єми на корпусі пристрою. У них також може бути Bluetooth-модуль, який буде потрібний для бездротових гарнітур та передачі файлів на інші пристрої – смартфони та планшети.
Найчастіше адаптери Ethernet мають для зв'язку з мережею два зовнішні роз'єм: для коаксіального кабелю (роз'єм BNC) та для кабелю на кручений парі. Наявність двох зовнішніх роз'ємів дозволяє працювати на вибір у мережі з "тонким" Ethernet або з крученою парою.